Категорія: Історія

Переглядів: 230

Тут можна додати короткий вступ до рубрики. Будь-ласка, подумайте над текстом. Рубрика буде більш цілісною та наповненою з описом.

До 100-річного ювілею Листопадового зриву 1918 року у Львові: як наші верховинці стали гвардією Західно-Української Народної Республіки

Улюбленою моєю темою є героїчна доба 1918-1919 років і я завжди туди повертаюся, щоб на моїй скромній бандурі оспівати Святий Бунт і черпати сили на дальше…

Василь Ґренджа-Донський

Мапа ЗУНРУ цьому дописі мова йтиме про одну з етапних (переломних) подій нашої історії — Листопадовий зрив, 100-річний ювілей якого маємо цьогоріч. Відразу з перших рядків хочу наголосити — це наша спільна історія, а не львівська, галицька чи західноукраїнська. Наші краяни задіяні в обговорюваних подіях безпосередньо і надзвичайно активно. І я доведу це, застосовуючи елементи мікроісторичного підходу (напряму) історіографії, який фокусується на дослідженнях глобальних загальноісторичних процесів у мікроконтексті. Таким чином, мікроісторія стає знаряддям боротьби із деперсоналізацією та дегуманізацією світової історії, які несе за собою класична подієва та процесуальна історія. Продовження

ЯК БУДУВАЛИ КОМУНО-РАДЯНСЬКЕ ЗАКАРПАТТЯ: витоки, динаміка, ресурси (декілька слів про монографію Василя Міщанина «Радянізація Закарпаття 1944 – 1950 рр.»)

36776575_2086046785010592_2006364070764085248_n«Радянська» тема сьогодні в Україні знаходиться під грифом «табу», принаймні її сприймають у змісті процесу декомунізації. Але історія на те і є історією, що змушує нас шукати в минулому відповіді на чисельні процеси людської життєдіяльності, вбирати важливі уроки для сьогодення і майбутнього розвитку.

Слава Богу, є й ті, хто серйозно займається дослідженням маловідомих, а подекуди й зовсім не вивчених питань. Василь Міщанин один із таких. Упродовж довгого часу він вивчав проблеми аграрних відносин післявоєнного періоду в Закарпатті, і ось, нарешті, значно розширив предметне поле дослідження новим ґрунтовним дослідженням, яке цілком справедливо назвав узагальнено «Радянізація Закарпаття 1944 – 1950 рр.».

Продовження

Земельне питання в діяльності Народної Ради Закарпатської України

Після визволення Закарпаття, на території, яка де-юре ще до осені 1945 р. входило до складу Чехословаччини, зразу ж за старою перевіреною схемою, радянська влада стала проводити політичні, соціальні та економічні перетворення. Завдання, які вирішувалися органами місцевого самоврядування, як сільських і міських, так і окружних рівнів, повинні були розв’язуватися за сценарієм та під контролем радянської влади. Продовження

У боротьбі за незалежність України

 Передумови відстоювання державності

Кінець 1980-х – початок 1990-х років став рубіжним чинником у визначенні українців як політичної нації. Хвиля лібералізації суспільно-політичних відносин, демократичні перетворення громадського життя сприяли трансформації національної свідомості, пошуку істини, свободи, людських цінностей, збереженню історичних пам’яток, відродженню культурної спадщини. В умовах монопартійної системи групування громадян за спільними інтересами здійснювалося через створення неформаль­них громадських організацій, товариств і спілок. Продовження

Політичне життя

 Суспільно-політичні події

Суспільно-політичні процеси в Закарпатській області на початковому етапі незалежності України відбувалися в умовах правової невизначеності, пошуку конституційного дизайну України. Скориставшись цим, місцева номенклатура прагнула розширити регіональні права і повноваження, пропонувала різні проекти щодо майбутнього Закарпаття в суверенній Україні – автономії, самоврядної території, вільної економічної зони тощо. Продовження

Діяльність Першого Крайового уряду

Празький уряд упродовж міжвоєнного періоду постійно зволікав із виконанням своїх обіцянок щодо автономії краю, мотивуючи тим, що закарпатці, мовляв, ще не готові до самостійного життя. Проте політична зрілість місцевих жителів уже не викликала сумнівів у свідомих представників крайового політикуму. 1938 рік став роком кардинальних суспільно-політичних змін в історичному Закарпатті. Партійний розвиток 20 – 30-х років ХХ століття, в процесі якого викристалізувалися два партійні блоки, що дотримувалися українофільської та русофільської орієнтацій, теж перебував на порозі трансформації. Найбільший вплив на політичне життя краю мали у той час народні ради, зокрема Перша Руська (Українська) Центральна Народна Рада й Центральная Русская Народная Рада (русофільська), в середовищі котрих і координували дії представники крайової політичної еліти. Продовження

Діяльність Другого Крайового уряду

Новий уряд був сформований 26 жовтня 1938 року. Прем’єр-міністром Прага призначила Августина Волошина – лідера українського напряму в краї. Все сталося так швидко, що він приймав призначення і присягав як прем’єр на вірність Чехословацькій Республіці по телефону в присутності міністра Едмунда Бачинського, чеського генерала О. Сватека і віце-губернатора краю Олександра Бескида. Продовження

Доля Закарпаття на Мюнхенській конференції та переговорах у Комарно

Наприкінці 30-х років у Центральній Європі виникла гостра міжнародна криза. Нацистська Німеччина та фашистська Італія готувалися до нового поділу світу. Над Європою нависла небезпека виникнення Другої світової війни. У складному становищі опинилася Чехословаччина, до складу якої входило історичне Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь. З другої половини 30-х років відбувався прискорений процес мілітаризації Угорщини, у сферу інтересів якої входив і цей карпатський регіон. Продовження

Перший Віденський арбітраж

Прем’єр-міністр краю Августин Волошин прибув 2 листопада 1938 року до Відня, однак участі в роботі арбітражної комісії не брав. Організація роботи комісії була складена таким чином, що при умові, якщо угорсько-чехословацька комісія не зможе вирішити спірні питання, то вони стануть предметом обговорення представників Німеччини та Італії.

Продовження

Політичний режим і вибори до Сойму

Політичний режим Карпатської України базувався на однопартійній системі. До 1938 року Чехословаччина була державою, в якій мали можливість вільно функціонувати понад тридцять різноманітних політичних партій та об’єднань. Всі вони представляли два основні напрями – русофільський і український. Однією з найбільш впливових була крайова організація Комуністичної Партії Чехословаччини (КПЧ). Продовження

  • Сторінка 1 з 5
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • >