Категорія: 1938 – 1939 Карпатська Україна

Переглядів: 1179

Діяльність Першого Крайового уряду

Празький уряд упродовж міжвоєнного періоду постійно зволікав із виконанням своїх обіцянок щодо автономії краю, мотивуючи тим, що закарпатці, мовляв, ще не готові до самостійного життя. Проте політична зрілість місцевих жителів уже не викликала сумнівів у свідомих представників крайового політикуму. 1938 рік став роком кардинальних суспільно-політичних змін в історичному Закарпатті. Партійний розвиток 20 – 30-х років ХХ століття, в процесі якого викристалізувалися два партійні блоки, що дотримувалися українофільської та русофільської орієнтацій, теж перебував на порозі трансформації. Найбільший вплив на політичне життя краю мали у той час народні ради, зокрема Перша Руська (Українська) Центральна Народна Рада й Центральная Русская Народная Рада (русофільська), в середовищі котрих і координували дії представники крайової політичної еліти. Продовження

Діяльність Другого Крайового уряду

Новий уряд був сформований 26 жовтня 1938 року. Прем’єр-міністром Прага призначила Августина Волошина – лідера українського напряму в краї. Все сталося так швидко, що він приймав призначення і присягав як прем’єр на вірність Чехословацькій Республіці по телефону в присутності міністра Едмунда Бачинського, чеського генерала О. Сватека і віце-губернатора краю Олександра Бескида. Продовження

Доля Закарпаття на Мюнхенській конференції та переговорах у Комарно

Наприкінці 30-х років у Центральній Європі виникла гостра міжнародна криза. Нацистська Німеччина та фашистська Італія готувалися до нового поділу світу. Над Європою нависла небезпека виникнення Другої світової війни. У складному становищі опинилася Чехословаччина, до складу якої входило історичне Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь. З другої половини 30-х років відбувався прискорений процес мілітаризації Угорщини, у сферу інтересів якої входив і цей карпатський регіон. Продовження

Перший Віденський арбітраж

Прем’єр-міністр краю Августин Волошин прибув 2 листопада 1938 року до Відня, однак участі в роботі арбітражної комісії не брав. Організація роботи комісії була складена таким чином, що при умові, якщо угорсько-чехословацька комісія не зможе вирішити спірні питання, то вони стануть предметом обговорення представників Німеччини та Італії.

Продовження

Політичний режим і вибори до Сойму

Політичний режим Карпатської України базувався на однопартійній системі. До 1938 року Чехословаччина була державою, в якій мали можливість вільно функціонувати понад тридцять різноманітних політичних партій та об’єднань. Всі вони представляли два основні напрями – русофільський і український. Однією з найбільш впливових була крайова організація Комуністичної Партії Чехословаччини (КПЧ). Продовження

Формування збройних сил (Карпатська Січ)

На листопад 1938 року припадає утворення Організації Народної Оборони Карпатська Січ (ОНОКС), хоча перші січові загони ще на початку 30-х років почав формувати Дмитро Климпуш з Ясіня. У міжвоєнній Чехословаччині не могло бути і мови про існування двох, паралельних одна одній армій, а тому, Січі були звичайними протипожежними і культурно-просвітніми товариствами. Продовження

Збройне повстання в Хусті

У ніч з 13 на 14 березня 1939 року в Карпатській Україні відбулися події, які зробили значний вплив на подальшу долю краю. Ці події свідчили про кульмінацію чехословацько-українських суперечностей, що вилилося в безглузде кровопролиття, яке зробило неможливим військове співробітництво збройних сил Чехословаччини і Карпатської України. Продовження

Проголошення незалежності

Уряд Августина Волошина планував відкриття Сойму провести в Рахові 2 березня 1939 року, однак президент Чехословаччини Е. Гаха сесії на той день не скликав. До цієї урочистої події була навіть випущена спеціальна поштова марка. Невдалою була також спроба провести відкриття Сойму 9 березня в Хусті. Е. Гаха дозволив скликати Сойм Карпатської України 21 березня 1939 року, але на прохання Августина Волошина він змінив дату на 15 березня. Члени уряду Карпатської України, як правило, звинувачували Прагу в постійному відкладенні відкриття Сойму. Однак, необхідно відзначити, що згідно з Конституційним Законом від 22 листопада 1938 року з боку чехословацьких властей юридичних правопорушень не було. Продовження

Вторгнення гортіївських військ

6 березня 1939 року Адольф Гітлер прийняв рішення остаточно ліквідувати Чехословаччину, а 12 березня Угорщина одержала згоду Берліну на окупацію всього Закарпаття. Державний лідер Угорщини Міклош Горті негайно вислав Адольфу Гітлеру привітальну телеграму, в якій дякував за подарунок. Продовження

Січовики на захисті незалежності

Упродовж 15 – 16 березня 1939 року велися основні бої між захисниками української державності в Карпатах і її загарбниками. Особливої слави набув бій на Красному полі – рівнині, що простягається перед Хустом, столицею Карпатської України. Тут прийняли останній бій за свободу краю від гортіївських окупантів молоді патріоти, гімназисти-семінаристи, пластуни. Серед них: Іван Кость, Михайло Козичар, Іван Попович, Юрій Пекар, Осип Шкіряк, Іван Андрійчик, Емерих Юда, Михайло Тегза, Іван Рак, Іван Галас, Василь Вайда, Іван Біловар, Василь Небола, Олександр Блистів та інші. Продовження

  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • >