Категорія: Політика

Переглядів: 650

Тут можна додати короткий вступ до рубрики. Будь-ласка, подумайте над текстом. Рубрика буде більш цілісною та наповненою з описом.

З історії політичної думки Закарпаття: національне питання у поглядах братів Реваїв

17Продовжуємо знайомити з представниками української політичної думки Закарпаття 20 століття. Вона викристалізовувалася у ході складної політнико-національної, ідеологічної та культурно-національної боротьби, яка набрала особливої ходи у міжвоєнний період, коли Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь стало повноцінною складовою чехословацької демократичної системи з класичними елементами зародження громадянського суспільства, політичного плюралізму, демократичних цінностей.

Серед активних будівничих такої демократичної системи в регіоні, а згодом і Карпатської України були й брати Федір та Юліан Реваї, які проявили себе успішними громадськими лідерами та політиками, а також стали виразниками чіткої української національно-культурної позиції.  Продовження

З історії політичної думки Закарпаття: еволюція державницьких поглядів Августина Волошина

Волошин_СпоминыІсторія політичної думки України є змістовно неповною без аналізу політичних ідей та ідеологічних напрямів Закарпаття, які творилися й мали значний вплив на суспільно-політичні процеси в регіоні. Як і історія, так і політико-ідеологічна мозаїка мали свої історичні та сутнісні особливості. Принаймні український політичний напрям у міжвоєнний період в Закарпатті викристалізувався в жорсткій багатогранній боротьбі (політико-державній, партійній, культурно-національній, мовній) з русо- та угрофільством. Продовження

До оцінки виборчих процесів у повоєнному Закарпатті

На початку 1946 року перехідний статус Закарпатської України був змінений правовим затвердженням її території в складі УРСР і утворенням Закарпатської області з центром у м. Ужгород. Юридично питання статусу краю вирішили 29 червня 1945 року.

Продовження

Політичні партії та виборчі процеси

Еволюція партійного структурування

Аналізуючи розбудову партійної структури Закарпаття можна виокремити низку етапів, пов’язаних із домінуванням тієї чи іншої партії в області. Визначальним чинником домінування політичної партії в області є партійна належність чи партійна прихильність керівників Закарпатської ОДА. Продовження

Політичне русинство

Початок 1990 року ознаменований виходом на етнополітичну арену відродженого русинського руху. 17 лютого 1990 року в Ужгороді було скликано установчу конференцію, на яку прибуло 324 делегати і 87 запрошених. На цій конференції учасниками одноголосно було вирішено створити обласне культурно-освітнє товариство карпатських русинів і прийняти Статут організації. Вже станом на 17 лютого було сформовано 5 первинних громадських осередків організації (Ужгородська міська (імені М. Лучкая), Мукачівська районна (імені О. Митрака), Свалявська районна (імені Ю. Гуци), Берегівська районна (імені О. Духновича) і Рахівська районна організації). Головою товариства став М. Томчаній, заступниками – Б. Сливка і М. Михальова. Правління організації було затверджено в складі 33 чоловік.

Продовження

Регіональна політична еліта

Регіональні політичні еліти відіграють значну роль у розвитку регіонів. Особливо це стосується управлінських та адміністратив­них еліт, які покликані формувати нормативний, бюджетний, податковий, організаційний, управлінський регіональний простір для успішної діяльності органів регіональної влади й управ­ління. Аналіз проблеми формування і функціонування регіональних політичних еліт дозволяє виявити їх специфічні особливості та тенденції творення. Регіональні еліти виступають провідни­ками загальнонаціональної політики на місцях, слугують опорою всього державного механізму. Продовження

Особливості формування політичної еліти

Кінець 1944 р. ознаменувався черговою зміною перспектив суспільно-політичного розвитку Закарпаття. В умовах швидкого наступу Червоної армії в напрямку Карпатських гір, окупаційна угорська влада поспішно втрачала важелі державного управління. Це означало, що незабаром розпочнеться й новий процес елітотворення на регіональному рівні. Цей період був особливо визначальним, передусім в політико-державній ідентифікації, формуванні нових політичних відносин, нової парадигми владних інститутів, політичної еліти, її адаптації до радянської політичної системи, трансформація адміністративно-політичних елементів у радянський час другої половини 40-х рр. ХХ ст. Продовження

Угорський автономістський рух

Угорська національна меншина, перебуваючи в національній та культурно-історичній опозиції до радянської влади зосередила свою увагу на збереженні національно-культурних та історичних традицій. Цьому сприяли як високий рівень національної самосвідомості, так і відмінність угорської мови від української чи російської та збереження традиційних сімейних відносин, які забезпечували міжпоколінну спадкову передачу етнічної інформації. Продовження