Категорія: Закарпаття на порозі ХХ століття

Переглядів: 1735

Гуцульська республіка

Капітуляція Австро-Угорщини в Першій світовій війні, розпад її як єдиного державного організму створили сприятливі умови для активізації національно-визвольних змагань закарпатських українців. На народних маніфестаціях місцеві жителі рішуче вимагали возз’єднаня із своїми одноплемінниками по той бік Карпат у єдиній незалежній національній державі. Особливої інтенсивності цей рух набув у 1918 році в гірському селі Ясіня (Рахівщина), де утворилась Гуцульська Народна Рада, яка незабаром проголосила республіку.

Продовження

Хустський конгрес

У той же час в Закарпатті відбулася ще одна значна подія, котра знаково вказувала на бажання закарпатських українців творити Українську державу. Незважаючи на складність суспільно-політичної ситуації, на більшості території краю активно проходила підготовка до скликання з’їзду (конгресу) представників народних рад, на якому планувалося вирішити головне питання тогочасності – в межах якої країни продовжать своє життя місцеві жителі краю. Організатори підготували звернення до населення із закликом єдності українського народу. Обрання делегатів на конгрес здійснювалося шляхом виборів на місцевих зібраннях. Продовження

Нові реалії державотворення

Про логічність і послідовність процесу політизації закарпатців говорить складність суспільно-політичного розвитку краю в різноманітних умовах країн, до складу яких входило Закарпаття. Важливо усвідомити, що тільки впродовж ХХ століття Закарпаття пережило цілу низку політичних змін, які проявилися в процесі різнобічних елементів державотворення, становлення та занепаду різних політичних систем тощо. У цей час Закарпаття носило різні офіційні назви, що в тій чи іншій мірі відбивало специфіку політичного розвитку краю протягом століття: Руська Крайна, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, Підкарпатська територія, Закарпатська Україна, Закарпатська область. Продовження

Утворення Центральної Руської Народної Ради

Центральна Руська Народна Рада як надпартійний представницький орган в Закарпатті була створена 8 травня 1919 року в Ужгороді, об’єднавши всі народні ради краю, з метою вирішення державно-територіальної приналежності краю. Серед місцевих рад найбільшою активністю й чіткою позицією виділялися Ужгородська, Хустська і Пряшівська народні ради. Спочатку Центральна Руська Народна Рада об’єднувала як українофільських, так і русофільських діячів. Її головою був обраний Антоній Бескид, а його заступниками Августин Волошин, Михайло Стрипський, Михайло Бращайко. Продовження