Категорія: 1991 – 2013 Закарпаття в незалежній Україні

Переглядів: 4839

Літературний розвиток

 

 Здобутки поезії

 В умовах незалежної України у літературу Закарпаття повернулися заборонені тоталітарним режимом постаті, такі як В. Ґренджа-Донський, Зореслав, Марко Бараболя, Іван Ірлявський, Іван Колос, Юрій Станинець, Олександр Сливка. Продовження

Розвиток освіти

Відновлення та розвиток шкільної освітньої галузі

            Аналіз діяльності навчальних закладів області дає підстави стверджувати, що занепад освітньої галузі припиняється і починає інтенсивно розвиватися з 2000 року. Продовження

Розвиток спорту

Загальні тенденції у функціонуванні фізкультурно-спортивної галузі

Фізична культура і спорт завжди відігравали вагому роль у житті  Закарпаття. Приналежність краю до різних політичних систем, особливості його географічного розташування, специфіка менталітету місцевих жителів, їх релігійно-національний склад, освітня підготовка й обраний фах, а також сформовані традиції та ряд інших факторів серйозно позначилися на функціонуванні й розвитку фізичної культури і спорту в області. Так, з одного боку, галузь ефективно розвивалася під впливом західноєвропейської культури, зокрема угорської й чехословацької систем тіловиховання; з другого боку, місцеві діячі всебічно використовували спорт і фізичну культуру в справі патріотичного згуртування населення (особливо молоді), як засіб формування національної ідеї. Продовження

Релігійні організації

Загальноукраїнський та регіональний аспект 

Діяльність релігійних організацій у всі часи мало надзвичайно важливе значення для суспільства, держави і кожного індивіда зокрема. Зі створенням незалежної Української держави почалося відродження релігійних громад на Закарпатті, а держава декларуючи демократичний устрій не втручалася у міжконфесійні відносини між Церквами та їх вірниками (принаймні за сучасних часів перехідного суспільства). За визначенням Георгія Касянова українське перехідне суспільство є досить нестабільним, суперечливим, незавершеним, плинним. Саме тому необхідно з’ясувати не лише кількісні, але і якісні показники розвитку релігійних організацій, вивчити існування (чи відсутність) певних суперечностей в еволюції церков та неорелігій.  Продовження