Категорія: Статті

Переглядів: 130

З історії політичної думки Закарпаття: радикальний націоналізм Степана Росохи та Івана Рогача

Політичні погляди провідних діячів Карпатської України представляла й група молодих радикалів-націоналістів. До них відносять Степана Росоху, Івана Рогача та ін., які виховувалися на традиціях українського націоналізму й виступали опонентами поміркованим представникам старшого покоління регіонального політикуму (А.Волошин, брати Бращайки та ін.). Продовження

Цікавинки-самоназви закарпатців у дослідженнях Федора Потушняка

У двотижневику «Літературна неділя», який виходив у 1941–1944 роках в Закарпатті, видруковано чимало записів народних пісень, матеріалів історичного, етнографічного та етнолінгвістичного характеру. Десятки народних вірувань, документальний запис і науковий аналіз яких важко переоцінити, опублікував у часописі відомий краєзнавець Федір Потушняк. Продовження

Гуцульська родина з Богдана на фото ХІХ століття

_МолдавчукПід час перегляду старих фотографій родинного архіву до рук потрапила стара унікальна фотографія. Надрукована вона на дуже тонкому папері, пожовклому від часу.

Стан фотографії поганий, адже вік її немалий. Це фото належить до одного з перших, коли в Європі в ХІХ столітті почали робити фотографічні знімки. Продовження

«Башта русинів»: історія храму в двох світлинах…

0001Село Сторожниця поблизу Ужгорода. Греко-католицька церква святих Кирила і Мефодія.

У 1930 році в Йоврі (тодішня назва села) спорудили храм, але через нелегке фінансове становище місцевої парафії, збудували тільки одну вежу, хоча за архітектурним задумом фахівця німецького походження із чеських Судетів на плані їх було дві. Через це у простонародді церкву ще називали «Баштею русинів» (також можна зустріти назву «Турня русинів»)…

Тоді на урочистостях з нагоди освячення храму взяли участь високоповажні гості – Мукачівський єпископ Петро Гебей та Пряшівський єпископ Павло Гойдич. Святкова програма складалася із 23 пунктів і була розрахована на два дні (19 – 20 липня). Це було величне свято не тільки для місцевих вірників, а й гостей із навколишніх поселень.

Завершенню будівництва церкви багато в чому сприяла «пробивна» вдача відомого просвітника о. Івана Фленька, котрий тут служив. Автором унікальних стінних розписів церкви був відомий закарпатський живописець Йосип Бокшай. Символічним гімном місцевих греко-католиків стала «Песнь до св. Кирилла и Методіа», яка вперше прозвучала тут 20 липня. Автором твору був місцевий учитель та голова читальні «Просвіта» в селі Андрій Міньо.

Чотири церковні дзвони, що отримали імена “Марія”, “Іван”, “Петро” та “Микола” були виготовлені у кредит на відомій ужгородській ливарній фабриці “Акорд”. Два з них згодом були зняті з храму та вивезені в невідомому напрямку угорськими військами, які відступали з регіону наприкінці Другої світової війни.

Історична справедливість архітектурного плану була відновлена в 1992 році, коли відроджена греко-католицька громада Сторожниці (жовтень 1990 р.) реконструювала храм, добудувавши другу вежу. Святкове освячення цілісної споруди відбулося 18 жовтня 1992 року. І на цьому святі також були присутні поважні гості – Апостольський Візитатор, архієпископ монс. Франческо Коласуоно, єпископ-ординарій Іван Семедій, священик Нью-Йоркського греко-католицького приходу монс. Раймонд Місулич та інші.

Тодішній місцевий священик Василь Вайдулич свою святкову промову розпочав із таких слів: «Пресолодкий Ісус Христос допоміг нам здійснити нашу давнішню мрію. Ми прикрасили нашу церкву другою турнею. Цей наш храм є окрасою і пам’яткою нашої Церкви!»…

Маріан ТОКАР (Ужгород)

З історії політичної думки Закарпаття: національне питання у поглядах братів Реваїв

17Продовжуємо знайомити з представниками української політичної думки Закарпаття 20 століття. Вона викристалізовувалася у ході складної політнико-національної, ідеологічної та культурно-національної боротьби, яка набрала особливої ходи у міжвоєнний період, коли Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь стало повноцінною складовою чехословацької демократичної системи з класичними елементами зародження громадянського суспільства, політичного плюралізму, демократичних цінностей.

Серед активних будівничих такої демократичної системи в регіоні, а згодом і Карпатської України були й брати Федір та Юліан Реваї, які проявили себе успішними громадськими лідерами та політиками, а також стали виразниками чіткої української національно-культурної позиції.  Продовження

У пошуках своєї України…

17203190_1853188901629716_1696061806383609900_n20-те століття для українських земель було надзвичайно складним у контексті їх державотворення. Після розпаду Австро-Угорської та Російської монархій, до складу яких входили українські етнічні території, розпочалися пошуки шляхів реалізації політико-державної організації українського суспільства. Продовження

З історії «Просвіти» в селі Оноківці поблизу Ужгорода

Onokovcy_gerbУ 1990-х роках науковою інтелігенцією Закарпаття зроблено значний крок з відновлення й висвітлення історичного минулого регіону. Чільне місце у цьому процесі посідає період входження Срібної Землі до складу Чехословацької республіки (1919 – 1939 рр.).

Зокрема, з кожним роком відкриваються все нові й нові сторінки історії української культурно-освітньої громадської організації «Просвіти», яка мала свої осередки по всій території Закарпаття. Це важливо тепер, особливо напередодні 100-річчя від часу заснування товариства. На інтернет-сайтах, у періодичній пресі, в щорічних «Календарях «Просвіти», в наукових збірниках чи окремими книжками з’являються історичні нариси про діяльність сільських читалень, про їхніх керівників та рядових членів, про роль осередку в житті місцевих громад тощо. Але, незважаючи на це, конкретна діяльність багатьох осередків є маловідомою, і такі сторінки історії чекають своїх дослідників, очікують на поширення серед широкої публіки. Однією із таких є сторінка історії села Оноківці поблизу Ужгорода. Продовження

Літописне джерело про село Богдан на закарпатській Рахівщині

image002Джерела є основою для вивчення історії, подій минулого – як ширшого масштабу, так і регіональної та місцевої історії. У селі Богдан таким джерелом місцевої історії є і церковний літопис, який вели священнослужителі села місцевої парафії. Про це першоджерело через сайти “Закарпаття онлайн” та “заКарпатія” маю на меті привернути увагу до минулого цього гірського поселення неподалік найвищої гори Українських Карпат – Говерли.

Продовження

З історії політичної думки Закарпаття: національно-державницька думка братів Бращайків

karpatska_ukrayina2_1Українська політична думка міжвоєнного Закарпаття формувалася і розвивалася в гострій боротьбі за національне виживання українців регіону. Попри те, що з початку ХХ століття закарпатці знаходилися в пригніченому політичному, соціально-економічному та культурно-освітньому становищі, інтеграція до демократичної системи Чехословаччини після Першої світової війни сприяла плюралізму суспільно-політичних думок, політико-ідеологічних суперечок і заклала основи громадянського суспільства в закарпатському регіональному соціумі. Продовження

Закарпатська гілка роду Бачинських

герб БачинськихРодинне дерево Бачинських на Закарпатті починають «будувати» з греко-католицького священика Івана Бачинського, який служив у селі Райфайловці (нині територія Словаччини, округ Вранов над Топлем Пряшівського краю) — мого 7 раз прадіда (9 покоління). Він народився в Бачині в 70-х роках XVII століття (1666 рік). З дружиною Пелагеєю вони мали дочку та п’ятьох синів, четверо з яких були духовними особами, а саме Василь – (1695 – ?) мій 7 раз прадід, Степан (1694 – 1739) – батько марамороського вікарія Андрея Бачинського (1719 – 1759), Данило (1707 – 1775), Сімеон (1693 – 1726) та Федор (1693 – 1775) – батько єпископа Андрея Бачинського.  Продовження