Категорія: Статті

Переглядів: 1356

Спорт і національна ідея на сторінках часопису «Свобода» часів Підкарпатської Русі

SK Rus

Легенда Закарпаття – СК “Русь” (Ужгород)

Практично від початку свого заснування преса виступає вагомим джерелом вивчення історії. Періодичні видання, опиняючись у вирі складних політичних процесів, подій, явищ, відстежують їх перебіг, зображають у динамічному розвиткові, показують діяльність знакових учасників суспільного руху, задокументовують на своїх шпальтах доленосні рішення, тобто є важливими літописцями своєї епохи. Особливо цей літопис набуває ваги в контексті вивчення національної культури, яка для нашого народу завжди слугувала втіленням його багатовікових сподівань на створення власної держави, одним із головних факторів націєтворення, а тому всіляко переслідувалася правлячими режимами інших держав, щоразу ставлячи українців на межу етнічного колапсу.

Продовження

Етнографічні матеріали на сторінках часопису «Карпат» (1873-1886)

Карпат4Першим періодичним виданням закарпатських українців на власній етнічній території, важливою віхою національно-культурного і духовного життя Закарпаття була газета «Свет» (1867-1871). На зміну «Свету» прийшов «Новый свет», що також був органом общества святого Василія Великого, на його сторінках також друкувалися матеріали історичного й етнографічного характеру, хоча і в меншій мірі, ніж у часопису «Свет». Наприкінці 1872 р. припинив своє існування й «Новый свет». Продовження

Орієнтаційні засади перших педагогічних товариств Закарпаття

duhnovych

Олександр Духнович – організатор педагогічного єднання в Закарпатті

Характер освітньо-просвітницької діяльності педагогів у Закарпатті має давні історичні традиції. Будучи одним із відсталих регіонів Австро-Угорщини за всіма показниками розвитку в другій половині ХІХ століття, край потерпав, у тому числі, й від національно-культурного та освітнього гніту з боку політики титульної нації. Соціально-економічна нестабільність і культурне зубожіння глибоко торкнулися всіх верств місцевого населення. Однак, якщо в політичному житті перспективи відстоювання своїх прав закарпатцями були за межею можливого, оскільки політична система чітко контролювалася центром, то в культурно-просвітницькому аспекті умови були не такі й безнадійні.

Продовження

Коротка історія русофільських партій Закарпаття

Андрій Бродій

Андрій Бродій – лідер Автономного Земледільського Союзу

Процес становлення та розвитку русофільських політичних партій Закарпаття в 20 – 30-х роках ХХ століття був своєрідним і неадекватним. Його особливості полягали перш за все у тому, що русофільські сили не були однорідною політичною масою. Тут існували різні специфічні напрямки, які в цілому, на перший погляд, визнавали спільну ідею – крайовий автономізм і автохтонність місцевого “руського” населення. Продовження

Самоназви Закарпатців

У двотижневику «Літературна неділя» який виходив у 1941–1944 р.р. видруковано чимало записів народних пісень, матеріалів історичного, етнографічного та етнолінгвістичного характеру. Десятки народних вірувань, документальний запис і науковий аналіз яких важко переоцінити, опублікував у часописі Федір Потушняк. Продовження

Син Срібної Землі (до 90-річчя народження д-ра Йосипа Данка)

12 серпня виповниться 90 років від дня народження українського вченого, бібліографа, правника, громадського, культурного, політичного діяча і благодійника Йосипа Данка, який останні 58 років живе і трудиться у США, а на нинішній день є одним з останніх могіканів – закарпатців на американському континенті. Продовження

Партійна преса міжвоєнного Закарпаття як засіб виховання політичної культури

Свобода

Газета “Свобода” – друкований орган Християнсько-Народної Партії

Розглядаючи політичну культуру як сукупність індивідуальних позицій та орієнтацій учасників політичної системи, реалізацію політичних знань, зразків поведінки соціального суб’єкта в історично визначеній системі політичних відносин і політичній діяльності, слід виходити з того, що виховання молоді позбавлене обмеженого впливу соціумного простору, а отже вимагає комплексного розуміння суспільно-політичної дійсності. Адже саме через політичну культуру формується у людини єдність соціальних і політичних знань, орієнтації, норми та способи її політичної поведінки. Уявляючи політичну культуру складним суспільно-політичним утворенням, необхідно враховувати пізнавальний, емоційно-психологічний, етично-оціночний та поведінковий елементи її структури. Завдяки цьому виховання політичної культури складає цілісну систему знань, уявлень, цінностей і відносин, що функціонували й відтворювалися в процесі зміни поколінь.

Продовження

Перші партійні кроки закарпатців у світлі мемуаристики

Августин Штефан, міністр культів, шкільництва і народної освіти Карпатської України.

Мемуарна література, в якій знайшло своє відображення партійне життя міжвоєнного Закарпаття, є досить скромною. Її авторами були переважно безпосередні свідки тогочасних суспільно-політичних подій. У своїх працях вони висловлювали власні судження та описували ті чи інші факти з суб’єктивної точки зору, подекуди відходячи від об’єктивності. Основний акцент авторами робився на загальних проблемах тогочасної суспільної життєдіяльності.

Продовження

Регіональні еліти України: історична мозаїка

Роль різних політичних партій в історії України ХХ століття була значно меншою від тієї, яку намагаються приписати їм приписати окремі дослідники. Це стосується як епохи становлення партійної системи, так і ще більшою мірою нашої сучасності. Натомість ту роль, яку у розвинутих суспільствах відіграють політичні партії, у нас традиційно відігравали і відіграють регіональні еліти – різноманітні угруповання, сформовані за територіально-земляцькими, родинно-клановими і тому подібними принципами.

Продовження

«Мовна карта» як особливість національної політики: історичний приклад Закарпаття

„Хіба має народ щось дорожче за мову своїх батьків? У мові народу відбивається все його мислення, його традиція, історія, релігія, це основа життя народу, його душа і серце. Відібрати в народу мову означає довіку позбавити його щастя…” – писав Йоган Готфрід Гердер. Мова завжди була визначальною рисою нації. В ній поєднувалися духовні, ментальні особливості нації, вона показувала і рівень технічного розвитку (технічні терміни).

Продовження