Категорія: Статті

Переглядів: 2191

Проблема походження назви та символів міста Берегова

BeregszПевний символ, знак у зображенні та назві населеного пункту на Закарпатті є його історією, котра може розповісти і про його заснування, виникнення або про щось інше. Тільки окремі дослідники частково приділяли цьому питанню належної уваги, досліджуючи геральдику та сфрагістику населених пунктів Закарпаття (Я. Штернберг, М. Федак, Т. Lehoczky та ін.). Не менш важливим є питання вивчення семіотики, котра можливо і дасть нам відповіді про знаки та символи, що стали у майбутньому основою герба міста Берегова, оповитого легендою про пастуха Саса, як засновника поселення (Я. Штернберг, Т. Lehoczky та ін.).

Продовження

«Руські хлібороби» – перша партія українських автономістів Закарпаття

Руська-ниваПеріод становлення і розвитку автономних політичних партій українського спрямування в Підкарпатській Русі мав свої особливості. Вони полягали в об’єктивних та су¬б’єктивних передумовах його зародку, своєрідному по¬літично-партійному “природному відборі” і, що найважливіше, – в кінцевому результаті. Після Першої світової війни місцеві жителі отримали політичні права та свободи, що гарантувалися Конституцією Чехословацької Республіки 1920 року. Наслідком цього стало створення перших політичних партій, у тому числі проукраїнської орієнтації. Саме у цей час зародилися політичні сили, які визначалися із політично-національною спрямованістю і почали боротьбу за реалізацію своїх планів.

Продовження

Спорт і національна ідея на сторінках часопису «Свобода» часів Підкарпатської Русі

SK Rus

Легенда Закарпаття – СК “Русь” (Ужгород)

Практично від початку свого заснування преса виступає вагомим джерелом вивчення історії. Періодичні видання, опиняючись у вирі складних політичних процесів, подій, явищ, відстежують їх перебіг, зображають у динамічному розвиткові, показують діяльність знакових учасників суспільного руху, задокументовують на своїх шпальтах доленосні рішення, тобто є важливими літописцями своєї епохи. Особливо цей літопис набуває ваги в контексті вивчення національної культури, яка для нашого народу завжди слугувала втіленням його багатовікових сподівань на створення власної держави, одним із головних факторів націєтворення, а тому всіляко переслідувалася правлячими режимами інших держав, щоразу ставлячи українців на межу етнічного колапсу.

Продовження

Етнографічні матеріали на сторінках часопису «Карпат» (1873-1886)

Карпат4Першим періодичним виданням закарпатських українців на власній етнічній території, важливою віхою національно-культурного і духовного життя Закарпаття була газета «Свет» (1867-1871). На зміну «Свету» прийшов «Новый свет», що також був органом общества святого Василія Великого, на його сторінках також друкувалися матеріали історичного й етнографічного характеру, хоча і в меншій мірі, ніж у часопису «Свет». Наприкінці 1872 р. припинив своє існування й «Новый свет». Продовження

Орієнтаційні засади перших педагогічних товариств Закарпаття

duhnovych

Олександр Духнович – організатор педагогічного єднання в Закарпатті

Характер освітньо-просвітницької діяльності педагогів у Закарпатті має давні історичні традиції. Будучи одним із відсталих регіонів Австро-Угорщини за всіма показниками розвитку в другій половині ХІХ століття, край потерпав, у тому числі, й від національно-культурного та освітнього гніту з боку політики титульної нації. Соціально-економічна нестабільність і культурне зубожіння глибоко торкнулися всіх верств місцевого населення. Однак, якщо в політичному житті перспективи відстоювання своїх прав закарпатцями були за межею можливого, оскільки політична система чітко контролювалася центром, то в культурно-просвітницькому аспекті умови були не такі й безнадійні.

Продовження

Коротка історія русофільських партій Закарпаття

Андрій Бродій

Андрій Бродій – лідер Автономного Земледільського Союзу

Процес становлення та розвитку русофільських політичних партій Закарпаття в 20 – 30-х роках ХХ століття був своєрідним і неадекватним. Його особливості полягали перш за все у тому, що русофільські сили не були однорідною політичною масою. Тут існували різні специфічні напрямки, які в цілому, на перший погляд, визнавали спільну ідею – крайовий автономізм і автохтонність місцевого “руського” населення. Продовження

Самоназви Закарпатців

У двотижневику «Літературна неділя» який виходив у 1941–1944 р.р. видруковано чимало записів народних пісень, матеріалів історичного, етнографічного та етнолінгвістичного характеру. Десятки народних вірувань, документальний запис і науковий аналіз яких важко переоцінити, опублікував у часописі Федір Потушняк. Продовження

Син Срібної Землі (до 90-річчя народження д-ра Йосипа Данка)

12 серпня виповниться 90 років від дня народження українського вченого, бібліографа, правника, громадського, культурного, політичного діяча і благодійника Йосипа Данка, який останні 58 років живе і трудиться у США, а на нинішній день є одним з останніх могіканів – закарпатців на американському континенті. Продовження

Партійна преса міжвоєнного Закарпаття як засіб виховання політичної культури

Свобода

Газета “Свобода” – друкований орган Християнсько-Народної Партії

Розглядаючи політичну культуру як сукупність індивідуальних позицій та орієнтацій учасників політичної системи, реалізацію політичних знань, зразків поведінки соціального суб’єкта в історично визначеній системі політичних відносин і політичній діяльності, слід виходити з того, що виховання молоді позбавлене обмеженого впливу соціумного простору, а отже вимагає комплексного розуміння суспільно-політичної дійсності. Адже саме через політичну культуру формується у людини єдність соціальних і політичних знань, орієнтації, норми та способи її політичної поведінки. Уявляючи політичну культуру складним суспільно-політичним утворенням, необхідно враховувати пізнавальний, емоційно-психологічний, етично-оціночний та поведінковий елементи її структури. Завдяки цьому виховання політичної культури складає цілісну систему знань, уявлень, цінностей і відносин, що функціонували й відтворювалися в процесі зміни поколінь.

Продовження

Перші партійні кроки закарпатців у світлі мемуаристики

Августин Штефан, міністр культів, шкільництва і народної освіти Карпатської України.

Мемуарна література, в якій знайшло своє відображення партійне життя міжвоєнного Закарпаття, є досить скромною. Її авторами були переважно безпосередні свідки тогочасних суспільно-політичних подій. У своїх працях вони висловлювали власні судження та описували ті чи інші факти з суб’єктивної точки зору, подекуди відходячи від об’єктивності. Основний акцент авторами робився на загальних проблемах тогочасної суспільної життєдіяльності.

Продовження