Категорія: Статті

Переглядів: 1424

Регіональні еліти України: історична мозаїка

Роль різних політичних партій в історії України ХХ століття була значно меншою від тієї, яку намагаються приписати їм приписати окремі дослідники. Це стосується як епохи становлення партійної системи, так і ще більшою мірою нашої сучасності. Натомість ту роль, яку у розвинутих суспільствах відіграють політичні партії, у нас традиційно відігравали і відіграють регіональні еліти – різноманітні угруповання, сформовані за територіально-земляцькими, родинно-клановими і тому подібними принципами.

Продовження

«Мовна карта» як особливість національної політики: історичний приклад Закарпаття

„Хіба має народ щось дорожче за мову своїх батьків? У мові народу відбивається все його мислення, його традиція, історія, релігія, це основа життя народу, його душа і серце. Відібрати в народу мову означає довіку позбавити його щастя…” – писав Йоган Готфрід Гердер. Мова завжди була визначальною рисою нації. В ній поєднувалися духовні, ментальні особливості нації, вона показувала і рівень технічного розвитку (технічні терміни).

Продовження

25 років тому виникла Українська Гельсінська Спілка

1970 – 1980-ті роки були характерні новою хвилею протесту українців проти національного гніту. Її джерелом стало підписання 1 серпня 1975 року в столиці Фінляндії Гельсінкі тридцяти п’ятьма світовими державами „Прикінцевого акту Наради з безпеки та співпраці в Європі” (НБСЄ). Цим документом остаточно закріплювалися європейські державні кордони, що встановилися після завершення Другої світової війни, регулювалися певні перспективні економічні спроможності осі „Схід – Захід”, а також регламентувалися так звані гуманітарні питання, зокрема щодо дотримання всіма сторонами прав людини в межах „Загальної декларації прав людини” затвердженої Організацією Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року. Продовження

Умови політизації закарпатців на фоні змінності політичних режимів ХХ століття

Проблемам політичного розвитку суспільства останнім часом приділяється значна увага. Особливого значення вони набувають у процесі вивчення політичної історії, що несе в собі необхідність уникнення стереотипних помилок, закладених вимушеним тоталітарно-адміністративним тиском на наукову сферу, нівелюванням політико-партійної заангажованості, підняттям на високий рівень питання боротьби українців за статус політичної нації тощо. Важливу увагу у цьому відношенні приділяється останнім часом, зокрема регіональній політичній історії. Продовження

Роль „Просвіти” у становленні професійного театру на Закарпатті

„Просвіта” відіграла визначну роль у відродженні та розвитку української культури на Закарпатті в міжвоєнний період. Товариство від початку свого заснування вело боротьбу з негативними наслідками угорського панування. Для цього видавалися українські книжки та газети, поширювалася українська література, засновувалися хорові колективи, створювалися музей та бібліотеки. Проте особлива роль у процесі культурного відродження належала театру. Продовження

Питання возз’єднання Закарпаття з Україною в програмних ідеях регіональних політичних партій

Ідеї возз’єднання українських земель по обидві сторони Карпат не були новими до факту їх реалізації. Відомо, що наприкінці Першої світової війни реально розглядалася ідея створення єдиної національної держави в етнографічних межах. Проте зовнішньополітичні чинники цьому завадили. Новоутворена Чехословацька Республіка, яка відразу ж розпочала широкомасштабну розбудову демократичних засад, серед яких було й становлення багатопартійної системи, дала можливість вільно провадити політичні ідеї різних орієнтацій у життя. Головний тягар щодо реалізації возз’єднавчих процесів взяли на себе окремі політичні партії.

Продовження

Політична радянізація Закарпаття: три спроби в ХХ столітті

 

Процес радянізації політичних режимів у Закарпатті впродовж ХХ століття відбувався з певними регіональними особливостями й у різні періоди історичного розвитку. Такі спроби можна розглядати в розрізі трьох етапів. Перший із них припадає на період завершення Першої світової війни, розпаду Австро-Угорської монархії й політичних змін в Угорщині, до складу якої до 1919 р. входило Закарпаття. Другий етап фрагментарного процесу радянізації можна віднести до часу визволення краю з-під угорського панування Радянською армією восени 1944 р. й перших кроків нової влади Закарпатської України. Третій етап радянізації Закарпаття торкається факту офіційного входження краю, як Закарпатської області, до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки в 1946 р. й процесу адаптації до класичної радянського режиму з різноманітними її проявами. Продовження

Регіональна політична еліта: тенденції творення

Актуальність творення і функціонування регіональних політичних еліт полягає у тому, що вони відіграють значну роль у розвитку регіонів, Особливо це стосується управлінських та адміністратив­них еліт, які покликані формувати нормативний, бюджетний, податковий, організаційний, управлінський регіональний простір для успішної діяльності органів регіональної влади й управ­ління. Аналіз проблеми формування і функціонування регіональних політичних еліт дозволяє виявити їх специфічні особливості та тенденції творення. Регіональні еліти відіграють важливу роль у розвитку політичного процесу в Україні. Власне, вони виступають провідни­ками загальнонаціональної політики на місцях, слугують опорою всього державного механізму. Продовження

Еволюція Українського державотворення: історико-політичний аналіз

Маріан Токар,
кандидат історичних наук,
Агенція досліджень регіонального соціуму «Карпатія»

 На сучасному етапі політичного та соціально-економічного розвитку України актуальним і вкрай необхідним стає підвищення рівня державно-політичної свідомості як частини самосвідомості народу. І важливо усвідомлювати, що без аналітичного осмислення минулого, яким би складним та суперечливим воно не було, неможливо формувати засади сучасного державотворення. Продовження