Категорія: Статті

Переглядів: 2877

«Історія Закарпаття» очима професійного історика

данНаприкінці минулого року краєзнавча література поповнилася цікавим для закарпатців (і не тільки) посібником «Історія Закарпаття», автором якого є заслужений професор Ужгородського національного університету Дмитро Данилюк. Видання вигідно відрізняється від попередніх подібних тим, що написане у значній мірі на матеріалах, віднайдених автором у архівах і бібліотеках як в Україні, так і поза її межами, а також на основі досвіду вивчення історичного краєзнавства упродовж багатьох років на історичному факультеті Ужгородського університету. Цим самим удосконалено методику викладання, яку розробив відомий учений-краєзнавець Михайло Троян.

Продовження

Як з’явилась і чого хотіла Гуцульська Республіка? Погляд з ювілейної далечини…

Капітуляція Австро-Угорщини в Першій світовій війні, розпад її як єдиного державного організму створили сприятливі умови для активізації національно-визвольних змагань закарпатських українців. На народних маніфестаціях місцеві жителі рішуче вимагали возз’єднаня із своїми одноплемінниками по той бік Карпат у єдиній незалежній національній державі. Особливої інтенсивності цей рух набув у 1918 році в гірському селі Ясіня (Рахівщина), де утворилась Гуцульська Народна Рада, яка незабаром проголосила республіку.

Продовження

До питання про заснування єзуїтської колегії в Гуменному

Будинок гімназії у Гуменному

Будинок гімназії у Гуменному

У Центрально-Східній Європі ще з кінця XVI – початку XVIІ століття діяли колегії та заклади вищого типу, серед них славетна Острозька колегія (1576 р.), Києво-Могилянська колегія (1632 р.), Львівська колегія (1661 р.) та ін. Вони дали початок майбутнім вищим навчальним закладам – університетам. Існували колегії і по цю сторону Карпатських гір і серед них заснована графом Дєрдєм ІІІ Другетом – Гуменянська єзуїтська колегія, яка у 1640 році перенесена до Ужгорода. Хоча колегія у Гуменному діяла в складних умовах і була не численною, але дала поштовх поширенню освіти і культури у північно-східній окраїнній території Угорщини. Із перенесенням закладу до Ужгорода колегія, а згодом гімназія стала освітнім та науковим осередком.

Продовження

Перша жінка-політик Закарпаття

IrenaOmeljan-1-21

Ірина та Омелян Невицькі

У політичній історії Закарпаття свій яскравий слід залишила чимала кількість громадсько-політичних, культурно-освітніх та релігійно-духовних діячів. Серед них були партійні та державно-політичні активісти різних рівнів. Більшість із них були вихідцями із Закарпаття, інші – саме в цьому регіоні проявили свої професійні та громадсько-організаторські здібності. Але значна перевага в їх кількості належала представникам чоловічої статі. І хоча дана ситуація загалом вписувалася в тогочасні стереотипи та тенденції чоловічої переваги в здійсненні важливих суспільно-політичних функцій, варто наголосити, що в Закарпатті, а саме у період існування Підкарпатської Русі в складі демократичної Чехословаччини, з’явилася передвісниця жіночої емансипації в політиці, яка на рівні з чоловіками вголос заявила про національну, політичну та партійну позиції й стала виразником рівноправного поступу місцевих жителів незалежно від статі у своїх громадсько-політичних поглядах. Мова йде про Ірину Невицьку – відому культурно-просвітню та громадсько-політичну діячку Закарпаття та Східної Словаччини міжвоєнного періоду. І якщо її просвітницька активність була відомою весь час, то факт її участі у партійних баталіях та політичних дискусіях певною мірою знаходився у тіні.

Продовження

Докази активізації проугорської іреденти в Закарпатті у 1920-х роках

Після поразки у Першій світовій війні й значних територіальних втрат діяльність проугорських сил в Підкарпатській Русі надто посилилася. Нерідко для досягнення своїх цілей ними використовувались найрізноманітніші методи, зокрема, листівки, меморандуми тощо. Проблема дослідження актуалізується питанням виникаючих час від часу дилемних протиріч у контексті пошуку відповіді на запитання «що це було – територіальні претензії чи повернення історичних земель?».

Продовження

Особливості освіти і виховання монахів у Закарпатті

Освіту та виховання ченці отримували у монастирях, живучи з перших днів у спільноті, що дозволяло одночасно проводити нагляд за поведінкою. При монастирях діяли початкові школи, для вихідців із простих сімей, які мали природні здібності.

Продовження

Як примусово колективізували Закарпаття

Аграрна політика на Закарпатті у перші повоєнні роки була саме тим ключовим важелем, який кардинально змінив систему суспільних відносин і соціально-економічне обличчя краю. Сільське господарство – домінуюча галузь виробництва і головний об’єктивний системотворчий чинник розвитку місцевої економіки, соціальної, демографічної і просторово-поселенської структури Закарпаття в 1944 – 1950 роках стало основною сферою, з якої у щойно возз’єднаному з Україною регіоні політично-примусовими методами місцевими комуністами і центральними компартійно-державними органами СРСР і УРСР розгорнулося цілеспрямоване насадження радянської моделі політичних і соціально-економічних відносин, господарювання і адміністративно-директивного управління.

Продовження

«Урядники для народа, а не народ для урядників!»: одне з перших інтерв’ю прем’єра Карпатської України Августина Волошина

У світлі останніх подій в сучасній Україні актуальним видається інтерв’ю редактора “Нової Свободи” 75-тирічної давності, яке опубліковане в названій карпато-українській урядовій газеті 30 жовтня 1938 року. Називається воно «Розмова з паном премєром Августином Волошином». Гасла, виголошені головою уряду Карпатської України / Підкарпатської Русі Августином Волошином у ньому, слугують виявом морального й чесного принципу державотворення, розуміння пріоритетних його завдань.

Продовження

Як політизувалися закарпатські німці наприкінці 1930-х

Німецька національна меншина не відносилася у ХХ столітті до найчисельніших у краї. Її представляли перш за все колоністи, які з різних причин переселялися сюди упродовж кількох століть. Після Першої світової війни німецьке населення аби-якої політичної активності не проявляло. Демократичні умови новоствореної Чехо¬словацької держави поставили їх у рівноправні для всіх національних меншин конституційні рамки, що у свою чергу мало б сприяти активізації громадсько-політичного життя німців краю. Проте вони не скористалися наданим правом і не взяли за приклад, скажімо, угорців та євреїв, які відразу ж створили власну систему політичних організацій.

Продовження

Поведінкові норми монахів василіан (на прикладі Мукачівської єпархії)

Вивчення поведінкових норм у суспільстві є важливою складовою досліджень соціальної історії. Не секрет, що духовенство в історичній ретроспективі займає особливе становище у соціумі. Своєрідними стовпами еклезіального етосу Церков східного обряду та моральних імперативів духовенства загалом являються монахи. Проте якщо священики працюючи переважно на парафіях постійно змушені контактувати із вірниками й дотримуватися соціальних норм (бути прикладом для інших), то ченці проживаючи в монастирях мало спілкувалися зі світськими особами, особливо у класичний період. Які ж особливості поведінкових норм чернецтва?

Продовження