Категорія: Статті

Переглядів: 4140

Білі хорвати в Ужгород не заходили: «біла пляма» історії, яку знають у Європі

0620horvatyУ 60  – 80-х роках ХХ століття, використовуючи певні археологічні дослідження та окремі літописні повідомлення, українські історики науково обґрунтували для тодішньої радянської влади передумови входження Закарпаття під політичну зверхність Київської Русі у другій половині Х століття, що дало їм згодом підстави для подальшого впровадження терміну «історичне Закарпаття».

Продовження

Моральний ідеал у педпресі Закарпаття в першій половині ХХ століття

Як доводить практика, прикінцевим результатом морального виховання повинно бути формування моральної свідомості людини. Саме на її основі складається система моральної культури, формуються навички і звички гідної поведінки. Однак, мораль, яка повинна прищеплюватися молоді, має мати прикладний зміст, закладатися в її свідомості за допомогою показового елементу, наглядності певного морального ідеалу. Цим інструментом-посередником і виступає учитель, який покликаний інформувати про існуючі ідеали, моральну героїку тощо.

Продовження

Девіантність духовенства за щоденником Йосифа де Камеліса

Сучасні виклики в історичній науці все частіше змушують ремісників із цеху музи Кліо звертати увагу на суміжні дисципліни. Адже ігнорування істориками соціальних, а подекуди навіть виключно побутових історій створює ілюзорні уявлення про події, осіб і навіть окремі суспільні стани, в тому числі про духовенство. Мало хто наважиться заперечити існування виключно/переважно позитивних уявлень про постать священика в Церкві незалежно від конфесії. І це цілком нормально і дійсно так. В ідеалі, за Кодексом Канонів Східних Церков, одним з перших обов’язків священика бути «зразком для стада» (Путівник по Східному кодексу. Коментар до кодексу канонів Східних церков. / За ред. Дж. Недунгатта. – Т. І. – Львів: Свічадо, 2008.– С. 236). Але чи справді притаманна усім священикам євангелічна чистота? Для цього варто обрати не ХХ ст. з усіма його «-ізмами», де дотримання канонів багатьом духовним отцям «коштувало значних зусиль», і навіть не класичні ХІХ, чи достатньо консервативне ХVІІІ ст., а кін. ХVІІ ст.

Продовження

Фальшива грамота князя Корятовича

011-Грамота Кориаовича-1360Про князя Федора (?-1414, за дослідженням Йосипа Кобаля – 1415) (Федір Корятович у світлі нових джерел // Карпатика. – Вип. 32. – Ужгород, 2005. – С. 104-105), четвертого сина Коріата, одного з онуків великого князя Литовського Гедиміна (Левко Войтович. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. – Київ, 1992. – С. 169-171), закарпатськими істориками і краєзнавцями у ХХ столітті створено чимало міфів та легенд. Одним із них є надмірне перебільшення важливості ролі Федора Корятовича у перетворенні Мукачева в значний центр господарського, культурного і політичного життя Закарпаття (Григорій Павленко. Історія Мукачева. – Ужгород, 1998. – С. 44-48). „І ось у 1394 році на Закарпаття з Литовсько-Руської держави прибув відомий подільський (слов’янський, руський, закарпатський – на вибір) князь Федір Корятович, який зробив багато корисного для культурного (господарського, політичного – на вибір) збагачення нашого народу. У XIV столітті він побудував на горі палац з рицарським залом і церквою (вежу, замок, монастир – на вибір), а його нащадки продовжили їх вдосконалювати”. Таку інформацію може знайти сьогодні читач, що цікавиться історією Мукачева. Хоча ані замок, ані монастир до складу міста тоді не входили.

Продовження

Т. Легоцький про духовне життя русинів-українців Закарпаття

Ім’я Тиводара Легоцького (1830 – 1915) пов’язане з ґрунтовними дослідженнями минулого нашого рідного краю з найдавніших часів до середини ХІХ ст. Він відомий, насамперед, як автор фундаментальної трьохтомної праці “Монографія Березької жупи” (1881 – 1882 рр.). Його відносять до представників угорської ліберальної історіографії, хоча і не був професійним істориком. Народився Тиводар Легоцький 5 жовтня 1830 року у селі Фунжіне, поблизу сучасного міста Рієки у Хорватії, в сім’ї словацьких переселенців.

Продовження

Участь наукової інтелігенції Закарпаття в демократичних процесах (кін. 1980-х – поч. 1990-х років)

Участь громадян у політиці є невід’ємним атрибутом правової держави та громадянського суспільства. Політична участь громадян засвідчує рівень обізнаності та зацікавлення суспільно-політичними процесами як на загальнодержавному, так регіональному та місцевому рівнях. Саме тому в політології під політичною участю розуміють такі дії громадян, які прямо або опосередковано спрямовані на відбір управлінців та контроль за їхньою діяльністю. Учать у політичному житті суспільства – це міра активності громадян у політиці або ж мовою арифметики «кількість активних людей, помножена на сукупність їхніх дій». Продовження

Князь Федір Корятович мав герб угорського короля

010-Литов-герб Корятовича-гравюраОдним із відомих зображень Федора Корятовича, князя Подолії, довгий час вважалася фігура закутого у лати вершника зі щитом у лівій руці і довгим дволезим мечем – у правій. Та нарешті, наприкінці 2003 року, закарпатська історіографія визнала, що ця гравюра належить художнику Яношу Біндеру (1735 -1811) і не є прижиттєвим портретом володаря Мукачівського замку, а лише зображенням герба Великого князівства Литовського. Князь Федір ( ? – 1414), син Коріата і онук Гедиміна, використовував його на власній печатці ще на початку XV століття (Йосип Кобаль // „Срібна Земля – Фест”, №50(403) від 18-24 грудня 2003 року). А про те, хто цей вершник і яким чином він стосується до Корятовича, розповідь піде нижче.

Продовження

Коротка історія єврейських політичних партій Закарпаття

evraПолітичні зміни у Європі, внаслідок яких виникла Чехословацька Республіка, вплинули й на розвиток єврейської національної меншини в Закарпатті. За попереднього австро-угорського періоду євреї займалися передусім господарськими проблемами, що в цілому відповідало традиціям життя і побуту цієї місцевої етнічної групи. Проте, опинившись у нових умовах, серед яких найголовнішим був процес демократизації суспільства, становлення політичної думки й політичної культури, створення абсолютно нового політико-партійного середовища, єврейське населення, передусім його інтелігенція, спробувало влитися у цей державотворчий простір на рівноправних з іншими національностями умовах.

Продовження

Питання створення прапора Підкарпатської Русі

2008-prapor Pod RusiЗакарпатська область останньою серед адміністративно-територіальних одиниць України отримала свій обласний прапор. Але мало хто знає, що питання його створення піднімалося ще з 20-х років ХХ століття, коли край під назвою Підкарпатська Русь увійшов до складу новоутвореної Чехословацької республіки.

Продовження

Проблеми заселення історичного Закарпаття у спадщині Антонія Годинки

220px-АнтонійГодинка загруженноеHodynkaНаприкінці ХІХ – початку ХХ ст. у середовищі провідних науковців Угорщини виділяється постать Антонія Годинки (1864 – 1946). Його спадщина стала надбанням не лише угорської історичної науки, але й історіографії Закарпаття. Сучасники називали його одним з “наймудріших представників офіційної історіографії…”. Історична концепція А. Годинки радянською наукою оцінювалася неоднозначно, а праці довгий час зберігалися у спецфондах. І тільки у 1990-х роках учені привернули увагу на них, як на цінні джерела.

Продовження