Категорія: Статті

Переглядів: 3566

Таємниця герба Підкарпатської Русі

2006-gerb Pod RusiІсторія геральдики Закарпаття для більшості українських науковців є справжньою „terra incognita”. Вона докорінно відрізняється від методики створення полкових і сотенних печаток Запорізької Січі, від міських гербів Лівобережної України, розроблених Геральдичною канцелярією і Герольдмейстерською конторою Російської імперії. Для того, щоб краще зрозуміти особливості закарпатської територіальної геральдики, треба вивчати середньовічну європейську історію і знати геральдичні традиції Угорщини і Польщі, Чехії і Німеччини, Австрії і Трансільванії. Дане дослідження є першим з числа тих, що пояснюють територіальні герби Закарпаття. Воно здійснено на основі документальних матеріалів Державного центрального архіву в Празі (SÚA – Чехія) та Державного архіву Закарпатської області (ДАЗО – Україна).

Продовження

Етноконфесійний ренесанс і реабілітація греко-католицизму на Закарпатті

gjhkjkj

Етнонаціональне відродження українства в кінці 1980-х років охопило всі важливі сфери життєдіяльності суспільства. Відбувалось творення нових громадсько-культурних організацій, поставала партійна структуризація суспільства, відроджувались традиційні (дорадянські) “маркери етнічності” закарпатських українців. Чільне місце серед них посідає релігія. А саме – греко-католицька конфесійна ідентичність.

Продовження

Громадські організації Закарпаття як прояв громадянського суспільства в міжвоєнній Чехословаччині

Отримавши можливість демократичного розвитку суспільства після входження до складу Чехословаччини, місцеве населення Закарпаття почало створювати різноманітні політичні партії та громадські організації, які б виступали гарантами їхніх політичних, громадських, господарських, культурних та інших прав та свобод. Якщо політичні організації знаходилися під впливом урядових та антиурядових настроїв, що впливало на можливість маніпулювання громадською думкою під час виборчих процесів, то формат неполітичного спектру громадських організацій повною мірою був забезпечений вільним доступом до самозбереження громадських, культурно-національних та професійних інтересів, що гарантувалося конституційними засадами від 1920 року. Відтак, характер мережі громадських організацій практично не мав правових обмежень.

Продовження

Рід Другетів та їх діяльність у добу Анжу

ris_1Ім’я «Другети» для широкого загалу асоціюється із періодом розквіту Ужанської жупи. У різних виданнях науково-популярного та туристично-інформаційного характеру згадують перших і останніх представників роду, окремі події пов’язані із діяльністю того чи іншого Другета, втім практично відсутні узагальнюючі дослідження щодо місця і ролі дворянського роду Другетів в історії середньовічної і ранньомодерної Угорщини.

Продовження

Перейменування і відновлення назв населених пунктів Закарпаття як індикатор етнокультурних процесів

Історична пам’ять етнічних спільнот – основний компонент формування та передачі міжпоколінної інформації. Кожному етносу притаманні власні (рідні та милі для звучання) назви річок, гір, урочищ, вулиць, населених пунктів. Історико-політичний розвиток нашого краю зумовив істотні деформації народної пам’яті. Головним чином, через “зміну декорацій” іноземними господарями Закарпаття, різноманітними колонізаціями та встановленнями “історичної справедливості”.

Продовження

Печатки і герби родини Другетів

У статті ми розглядаємо використання символічних фігур у сфрагистиці та геральдиці, зокрема, на прикладі родового герба та печаток знакової для Закарпаття дворянської родини Другетів (ХІV – ХVІІ ст.). Існують дані, що ці вихідці із Франції – Другети принесли власний герб в Угорське королівство з Італії. Але про все за порядком.

Продовження

Мукачево в ХХ веке

munka3Современный облик закарпатского города Мукачево создавался постепенно, особенно это отразилось на протяжении политически бурного ХХ века. Об истории возникновения многих существующих зданий мало кто из рядовых прохожих всерьёз задумывается. Но Мукачево относится к числу тех городов Украины, которые на законодательном уровне считаются историческими.

Продовження

Спортивна публіцистика в закарпатській пресі 1920 – 30-х років

sport1920 – 1930-ті роки в історії Закарпаття позначені вагомими змінами в суспільно-політичному й культурно-національному житті. Ці зміни знаходили своє відображення й у місцевій пресі. Як слушно зауважував І. Добош, “після приєднання Закарпаття до Чехословаччини у 1919 р. і до окупації краю Угорщиною в 1938 – 1939 рр. періодика тут зросла і кількісно, і якісно”. О. Мишанич у свою чергу стверджував, що навіть за приблизними підрахунками в закарпатському краї за 20 років згаданого періоду виходило близько 80 газет і журналів українською, російською, угорською і чеською мовами, у той час як за радянської влади в 1950 – 1980-х років в області видавали тільки 3 обласні, 12 районних газет і жодного журналу.

Продовження

Проблема походження назви та символів міста Берегова

BeregszПевний символ, знак у зображенні та назві населеного пункту на Закарпатті є його історією, котра може розповісти і про його заснування, виникнення або про щось інше. Тільки окремі дослідники частково приділяли цьому питанню належної уваги, досліджуючи геральдику та сфрагістику населених пунктів Закарпаття (Я. Штернберг, М. Федак, Т. Lehoczky та ін.). Не менш важливим є питання вивчення семіотики, котра можливо і дасть нам відповіді про знаки та символи, що стали у майбутньому основою герба міста Берегова, оповитого легендою про пастуха Саса, як засновника поселення (Я. Штернберг, Т. Lehoczky та ін.).

Продовження

«Руські хлібороби» – перша партія українських автономістів Закарпаття

Руська-ниваПеріод становлення і розвитку автономних політичних партій українського спрямування в Підкарпатській Русі мав свої особливості. Вони полягали в об’єктивних та су¬б’єктивних передумовах його зародку, своєрідному по¬літично-партійному “природному відборі” і, що найважливіше, – в кінцевому результаті. Після Першої світової війни місцеві жителі отримали політичні права та свободи, що гарантувалися Конституцією Чехословацької Республіки 1920 року. Наслідком цього стало створення перших політичних партій, у тому числі проукраїнської орієнтації. Саме у цей час зародилися політичні сили, які визначалися із політично-національною спрямованістю і почали боротьбу за реалізацію своїх планів.

Продовження