Категорія: Села

Переглядів: 139

Вагомий внесок в історичне краєзнавство

Любити землю, на котрій нас колисали, є милою повинностю кожного смертного, но однако ж больше сего є народолюбіє, любити свій род, свою собратію є не лише природний, но і християнський обов’язок…

Анатолій Кралицький, Ігумен Мукачівського Монастиря, історик. 1862

52966883_387071678738824_8835588562209472512_nНепогано володіючи здобутками у сфері дослідження історії міст і сіл Закарпаття, стверджуємо, що подібної праці за кількістю порушених проблем і їх наукового висвітлення на сьогодні немає. Мова йде про фундаментальне дослідження М.В. Данилюка «Тересва – наша отцюзнина. Історичний літопис. Ужгород: Патент, 2018. 367 с.».
Продовження

З історії «Просвіти» в селі Оноківці поблизу Ужгорода

Onokovcy_gerbУ 1990-х роках науковою інтелігенцією Закарпаття зроблено значний крок з відновлення й висвітлення історичного минулого регіону. Чільне місце у цьому процесі посідає період входження Срібної Землі до складу Чехословацької республіки (1919 – 1939 рр.).

Зокрема, з кожним роком відкриваються все нові й нові сторінки історії української культурно-освітньої громадської організації «Просвіти», яка мала свої осередки по всій території Закарпаття. Це важливо тепер, особливо напередодні 100-річчя від часу заснування товариства. На інтернет-сайтах, у періодичній пресі, в щорічних «Календарях «Просвіти», в наукових збірниках чи окремими книжками з’являються історичні нариси про діяльність сільських читалень, про їхніх керівників та рядових членів, про роль осередку в житті місцевих громад тощо. Але, незважаючи на це, конкретна діяльність багатьох осередків є маловідомою, і такі сторінки історії чекають своїх дослідників, очікують на поширення серед широкої публіки. Однією із таких є сторінка історії села Оноківці поблизу Ужгорода. Продовження

Літописне джерело про село Богдан на закарпатській Рахівщині

image002Джерела є основою для вивчення історії, подій минулого – як ширшого масштабу, так і регіональної та місцевої історії. У селі Богдан таким джерелом місцевої історії є і церковний літопис, який вели священнослужителі села місцевої парафії. Про це першоджерело через сайти “Закарпаття онлайн” та “заКарпатія” маю на меті привернути увагу до минулого цього гірського поселення неподалік найвищої гори Українських Карпат – Говерли.

Продовження

Великі Геївці: історія ужанського села від початків до радянської окупації

19987411_1992494210982291_1108584805_nСучасний стан вітчизняної історіографії вимагає окрім розширенням предметних полів регіональної історії, зосередження уваги на невеликі соціуми і малопомітні на перший погляд персонажі [1]. До такого предметного поля можна віднести історію окремо взятого села. Продовження

Біографічні спогади про закарпатське село Худльово

Борис Марухнич

Борис Марухнич

Народився я в мальовничому селі з рідкісним географічним розташуванням. Худльовом його називають. Розкішна природа панує в селі та навколо нього. Більшість житлових будинків знаходиться на рівнині обабіч берегів річки Віоли. На її лівому березі хати ланцюжком піднімаються на пагорби, і дружно туляться до підніжжя гори Бурлуг. Гора, наче квочка, що боронить своїм тілом малих курчат, захищає село від північних вітрів. Продовження

Сторожниця: сторінки історії

storozhСело Сторожниця розміщене поблизу Ужгорода. Перші згадки про його існування належать до третьої чверті XIII століття. Нам відомі декілька версій щодо походження назви села. Найпоширеніша із них викладена у праці «Прошлое Ужгорода», автором якої є відомий історик Петро Сова. За його дослідженням, поселення Йовра (стара назва Сторожниці – авт.), що відігравало важливу стратегічну роль ще в дотатарські часи, взяло свою назву від понять «сторож», «сторожовий пункт» (угорською мовою – Öг).

Продовження

Студений: історія гірського села

ctud«Смерекова хата, батьківський поріг…»… Слухаю цю пісню і не можу наслухатися. Нагадує вона дорогі моєму серцю гори і доли, рідних, близьких людей, а ще – моє село Студений, одне з найбільших сіл Міжгірщини. Розташоване під зеленими Бескидами обабіч невеликої річки Студенки на висоті 611 метрів над рівнем моря, за 28 кілометрів від районного центру Міжгір’я, 22 кілометри від залізничної станції Воловець. За переписом 2001 року в Нижньому Студеному проживало 1124 особи, у Верхньому Студеному – 759 осіб. Хоч офіційно йде мова про два села – Нижній Студений (сільська рада – Нижньостуденська) і Верхній Студений, але від часу свого виникненя (перша письмова згадка – початок ХVI століття) поселення мало одну назву – Студений Потік.

Продовження

Короткі відомості з історії сіл Ужгородського району

aАНДРІЇВКА. Згідно з письмовими джерелами село існувало перед 1417 pоком, коли вперше згадується в дарчих грамотах. Воно відоме під назвами “Andreaswagas”, “Andrasocz”. Його заснував шолтейс Андраш (Андрій). Андріївка належала Середнянському дворянському домену. В 1599 році в селі нараховувалося 16 кріпосних домогосподарств. У 1603 році в селі існували будинки православних священиків і будинок шолтейса. Продовження