Архів за місяць: Лютий 2019

Вагомий внесок в історичне краєзнавство

Любити землю, на котрій нас колисали, є милою повинностю кожного смертного, но однако ж больше сего є народолюбіє, любити свій род, свою собратію є не лише природний, но і християнський обов’язок

Анатолій Кралицький, Ігумен Мукачівського Монастиря, історик. 1862

52966883_387071678738824_8835588562209472512_nНепогано володіючи здобутками у сфері дослідження історії міст і сіл Закарпаття, стверджуємо, що подібної праці за кількістю порушених проблем і їх наукового висвітлення на сьогодні немає. Мова йде про фундаментальне дослідження М.В. Данилюка «Тересва – наша отцюзнина. Історичний літопис» (Ужгород: Патент, 2018. 367 с.). Продовження

Вибори до сойму-парламенту Карпатської України: думки з приводу справедливості та інсинуацій…

вибСьогодні минає 80-та річниця виборів до сойму Карпатської України – першого в історії Закарпаття регіонального парламенту. Ще на початку 1920 років чехословацька влада обіцяла запровадити його як інституцію демократичного управління й автономний законодавчий орган. Однак обіцянка виявилася справжньою маніпуляцією тогочасних владних мужів, інструментом популізму в руках багатьох чехословацьких і місцевих політиків та політичних сил. Виправити цю історичну помилку Прага погодилася вже у період, коли її державний організм переживав не найкращі часи – внутрішня державно-суспільна криза і зовнішньополітичні загрозливі для національної безпеки обставини. День голосування було обрано автономним урядом на підставі конституційного закону чехословацького парламенту від 22 листопада 1938 року, за яким воно мало відбутись протягом п’яти наступних місяців.  Продовження

Масони та Закарпаття: реальні персони і міфічне припущення…

220px-Pantacle_MartinismeПитання масонства в історії Закарпаття, є однією із потаємних сторінок минулого, так само як і мірило таємничості самого орденського інституту. Чого тут більше – правди чи міфу – питання, відповідь на яке можуть дати науковці-дослідники. Так чи інакше, але відомо, що чимало славетних вихідців із Закарпаття були масонами. Це переважно ті, хто поїхали працювати і служити в Російську імперію, де вплив масонства був значним серед творчої та державної еліти у 18 – 19 ст. «Моду» на масонство в Росію завіз ще російський імператор Петро І. Продовження

Етнодемографічна структура населення Підкарпатської Русі (Карпатської України)

250px000-Subcarpathia_Carpatho-Ukraine_uk.svgНапередодні відзначення 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України акцентуємо увагу на етнічній складовій та її динаміці у 1930-х роках на Підкарпатській Русі та у Карпатській Україні…

За результатами перепису населення на грудень 1930 року в Підкарпатській Русі проживало 725 357 чол. Відповідно до номенклатури чехословацького перепису, серед них було: 450 925 громадян «руської та малоруської (української) національності» (62,2 %), 115 805 угорців (16 %), 95 008 євреїв (13 %), 34 511 чехів і словаків (4,8 %), 13 804 німців (1,9 %), 12 777 румунів (1,7 %), 1 442 ромів (0,2 %), 610 поляків, 193 сербів і хорватів та 282 представники інших етнічних груп (Мигович І. І., Макара М. П. Закарпатський соціум: етнологічний аспект. Ужгород: Патент, 2000. С.5). Продовження

«Діамант» народної творчості українців Мармарощини

Коломийки МармарощиниІсторична репліка навіяна подіями наших днів та знахідкою в бібліотеці. Під час опрацювання примірників цілого ряду закарпатських, галицьких та буковинських українських часописів національно-демократичного напряму міжвоєнного періоду, що зберігаються в фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, мною звернуто увагу на феномен разючої злободневності багатьох їх публікацій. Багато статей хочеться безпосередньо цитувати, настільки вони актуальні. Впевнений, що й інші українські часописи міжвоєнного періоду, які редагувалися справжніми патріотами, талановитими журналістами, витонченими політологами, вмілими аналітиками, обізнаними істориками тощо, можуть при їх ретельному вивченні проявитися з цього боку. Події сьогодення в Україні та світі свідчать, що ці видання ще зарано «списувати» лише на зберігання в архів. Продовження