Переглядів: 1455 | 07.07.2013 - 17:44

Проблеми сімейного виховання у періодиці Закарпаття на початку ХХ століття

Сімейне виховання є визнаною першоосновою еволюції виховних цінностей. Адже сім’я виступає першим і найважливішим чинником виховання молодої генерації. Саме цей соціальний інститут перебуває в центрі значних соціально-політичних і культурно-духовних перетворень у суспільстві, які безпосередньо формують цілісну систему впливу на виховання молоді. Історичний досвід доводить, що кожна нація чи народність, зважаючи на регіональні умови свого розвитку, визначали й утверджували власні традиційні, звичаєві, обрядові особливості, що накопичувалися у форматі історичної пам’яті.

У цьому контексті їх найефективнішим оберегом залишалася сім’я, родина. Такі традиції укорінювали найморальніші цінності, серед яких найпершими були почуття поваги, чесності, ввічливості та доброзичливості. Саме сімейне виховання започатковувало процес формування світоглядної свідомості й ціннісної системи виховання молоді, оскільки сім’я виконувала поряд з іншими й функції передачі новим поколінням духовних і матеріальних цінностей, життєвого досвіду тощо.

Актуальність пропонованого дослідження полягає і у можливостях посилення пропаганди сімейних цінностей, сімейного виховання молоді у змісті інформаційних кампаній, у тому числі через друковані засоби масової інформації. Історико-педагогічний досвід Закарпаття на початку ХХ століття саме у цьому напрямку є глибоко повчальним, зважаючи на історичні перипетії регіонального розвитку, пов’язані з частою зміною державницької приналежності. Складності регіонального життя Закарпаття ілюструють умови впливу на зміст виховання молодого покоління.

Хотілося б зосередити увагу на ключових проблемах сімейного виховання, які знаходили своє відображення в тогочасних періодичних виданнях. Перш за все, знаковим є розуміння сімейного виховання як процесу соціалізації і виховання дітей, формування умов повноцінного розвитку і становлення зростаючої особистості. В історичному контексті ця педагогічна проблема дає можливість структурувати перелік основних проблем її змісту.

Незважаючи на складності суспільно-політичного розвитку регіону на початку ХХ століття, коли його територія в силу політичних обставин входила до складу Австро-Угорщини, сім’я залишалася основним соціальним інститутом, який був покликаний забезпечити виховання майбутнього громадянина, морально і духовно повноцінної особистості. Регіональна періодика постійно притримувалася пропаганди пріоритетних принципів сімейного виховання, серед яких гуманність і милосердя до дитини, врахування її вікових та індивідуальних особливостей, залучення до життєдіяльності сім’ї, співпереживання та взаємовідповідальності, демократичності відносин тощо.

Ще в 1904 році популярна регіональна новинка «Неділя» розпочала ведення регулярних рубрик, присвячених проблемам сімейного виховання, визнаючи цим самим важливість цієї цінності як першочергової. Активний дописувач М. Врабель зі знанням справи з номера в номер актуалізував увагу на пріоритетності батьківської відповідальності перед вихованням молоді. Так, у статті «О воспитаніи детей» він наголошував, що «каждый родитель на то змагатися долженъ, абы дитину свою, якъ наилучше воспиталъ. За сіе отвечае он и передъ Богомъ и передъ свитомъ. Добре воспитаны дети суть родителямъ своимъ винець (слава), а подло воспитаны конецъ (стыдъ). Наибольше занимаются маленькими детьми матери, прото воспитаніе детей найме отъ нихъ зависитъ».

У подальших виданнях неодноразово віддавалося належне вихованню молоді батьками, які повинні були закладати основу елементарних виховних цінностей: «Въ семейственномъ доми научитися мае дитина и честному, пристойному справованью, честованью другихъ, если видять, что родители также честно справуються, честують и уважають себе. Отъ родителей своихъ мае научитися дитина скромности, послушенству, учтивости, пристойной беседы, если все сіе въ примерахъ видитъ въ родительскомъ доми» («Семейство и школа»: «Неділя», 1907).

Відтак, незважаючи на часові проміжки, умови розвитку суспільства, відправна точка сімейного виховання лежала в соціальній ролі батьків: «Каждый человекъ, будь онъ богатый, або бедный, або высокопоставленный, або же последній мужикъ, имее сами те должности относно воспитанія малой дитины» («Семейство и школа»: «Неділя», 1907). Характерною для минулого була чітка визначеність суспільних пріоритетів у змісті сімейного виховання. Соціальне оточення намагалося контролювати й підтримувати процес засвоєння ціннісних орієнтацій, що неабияк сприяло стабільності сімейної системи.

У даному контексті, періодичні видання виконували одну із найважливіших світоглядних функцій, яка анонсувалася державною ідеологією й надавала відчуття захищеності. Поряд з цим, умови загальної освіченості та культури місцевого населення тогочасного Закарпаття мали й негативний вплив на сімейний спосіб життя, а отже й на морально-етичні й ціннісні орієнтири сімейного середовища. Значна кількість батьків не володіли необхідними психолого-педагогічними знаннями, не усвідомлювали ступінь соціальних ролей, які повинні виконувати, мали низький рівень педагогічної культури. Це породжувало цілу низку негативних явищ у сімейному колективі й згубно впливало на формат сімейного виховання молоді, умови її становлення як особистості та громадянина.

Як підсумок, в умовах суспільного розвитку Закарпаття на початку ХХ століття проблема сімейного виховання залишалася однією із найактуальніших і мала регіональні особливості, пов’язані зі специфікою полікультурності й національної самосвідомості краян.

Серед провідних питань сімейного виховання, на яких наголошувалось у змісті періодики, були пріоритетність сімейного виховання як першооснови реалізації виховних цінностей, роль вихователя (батьків) тощо. Періодична преса виконувала важливу інформативну функцію у напрямку пропаганди гуманістичних і морально-духовних цінностей виховання. І найголовніше те, що сімейне виховання в різні історичні періоди показувало потужний потенціал української родинної єдності, виплеканої усталеними традиціями поваги дітей до батьків і, відповідно, ціннісної системи виховання молоді батьками.

Зоряна Ваколя