Переглядів: 143 | 20.04.2017 - 10:12

З Музою Кліо на «Ти»… (Про «Історіографічні студії» професора Володимира Задорожного)

SWScan00075Серед когорти відомих істориків Закарпаття, викладачів Ужгородського національного університету є одна цікава особистість, яка однаково виділяється своєю принциповістю та не «масовою» власною думкою. І це можна підмітити, незважаючи на середовище, в якому він перебуває: чи то наукова рада, навчальна аудиторія, або ж волейбольний майданчик… Це стосується і науково-дослідних праць, автором яких впродовж свого життєвого і творчого шляху він був. Останнє видання це яскраво ілюструє. А мова йде про доктора історичних наук, професора Володимира Задорожного та його комплексного зібрання видань «Історіографічні студії».

Масивне видання творів ученого, що побачило світ 2016 року в ужгородському видавництві «Гражда», засвідчує його історіографічну спрямованість. А це близько трьохсот наукових, навчально-методичних і популярних публікацій, серед яких є і п’ять монографій на актуальні історичні та культурознавчі проблеми. «Історіографічні студії» стали найповнішим на даний час виданням наукових і суспільно-політичних інтересів професора Володимира Задорожного.

Як один із найбільш знаних в Закарпатті дослідників історії України вчений своїми працями змістовно охопив чи не всі головні її віхи розвитку. Збірник праць підтверджує це і подає своєрідний путівник сторінками українського минулого.

В розрізі соціально-економічної та національно-культурної історії дослідник зробив сферою свого науково-дослідного інтересу обширні часовий проміжок та географію, хоча переважно зосередився на періоді XVIII – XІX століть. Своїми допитливими науковими принципами В. Задорожний встиг охопити вивчення проблем давньої племінної культури Прикарпаття та Волині, братських шкіл ХVI – ХVIІ століть, соціально-економічного життя Північної Буковини XVIII – XІX століть, підприємництва Східної Галичини XVIII – XІX століть, історико-культурних аспектів Карпатського регіону XVIII – XX століть, закарпатської інтелігенції XІХ – XX століть, життя міст (Львів, Броди) та монастирів.

Однією із складових наукового пошуку вченого стала історія державотворення України в ХХ столітті. Володимир Задорожний детально вивчав проблеми державотворчих потуг українців на початку ХХ століття, зокрема, Української народної республіки, її національно-визвольного потенціалу та кризи УНР. Його перу належать праці про державотворення Карпатської України в 1938 – 1939 роках, специфіку розбудови Закарпатської України 1944 – 1946 років, радянізації та післявоєнного розвитку Закарпаття. Ця тематика дала можливість під орудою професора розпочату свої наукові пошуки молодим дослідникам регіону.

Як історик і культурознавець Володимир Задорожний значну увагу присвятив нарисам історії культури Закарпаття Х – ХХІ століть. Учений скрупульозно прослідкував динаміку культурного розвитку регіону, визначив його особливості та взаємозалежність від полікультурних впливів, віддав належне відомим діячам культури і церкви в освітньо-виховному процесі.

Окреме місце в історіографічних описах займають проблеми історії України у працях зарубіжних та українських учених. Професор В. Задорожний критично підійшов до аналізу історичних пошуків представників австрійської, польської, чеської, словацької, російської історіографії, а також вітчизняних історичних шкіл.

Персоналізація історії українознавства яскраво проявлена в авторських матеріалах про Андрія Бачинського, Івана Зейкана, Юрія Гуцу-Венеліна, Івана Орлая, Михайла Балудянського, Василя Кукольника, Михайла Лучкая, Якова Головацького, Олександра Духновича, Тараса Шевченка, Михайла Драгоманова, Володимира Антоновича, Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Миколу Лелекача, Августина Волошина, Василя Пачовського, Василя Гренджу-Донського, Іллю Шульгу, Володимира Грабовецького та інших.

Володимир Задорожний є автором чисельних наукових рецензій, виступів, відгуків на відомі праці, дисертаційні дослідження, а також нові науково-дослідні розвідки з різних питань української історії.

Зрозуміло, що постать професора В. Задорожного не могла залишитися поза увагою інших істориків, які віддавали належне його науковій творчості. Про дослідника писали, зокрема Микола Зимомря, Микола Вегеш, Едуард Балагурі, Тетяна Безега та інші. Чимало праць інших дослідників мають посилання на матеріали професора, слугують підтвердженням тих чи інших історичних фактів минулого Закарпаття, інших регіонів України, міжрегіональних та міждержавних політичних, соціально-економічних і культурно-релігійних зв’язків.

Збірник праць завершується унікальним фотододатком, який ілюструє історію родини, життєвого і творчого шляху вченого,

Загалом, майже 700-сторінкове видання «Історіографічних студій» Володимира Задорожного є цінним для вітчизняної історіографії, оскільки увібрало в себе й уже недоступні в наш час цікаві історичні матеріали.

Тетяна БЕЗЕГА, Маріан ТОКАР, Ужгород