Переглядів: 191 | 30.04.2017 - 09:54

Досвід проекту «InovEduc» на фоні міжнародної співпраці громадських та державних інституцій

logo_inoveduc_positive_transparent_800px (1)Про грантову програму «InovEduc», до якої українська сторона була залучена завдяки ініціативи наших словацьких партнерів, варто говорити як про можливість набуття прекрасного досвіду використання інноваційних технологій у навчальному процесі. При цьому, найважливіше значення проекту «InovEduc» вбачаємо у комплексному і модерному підході до історико-культурної спадщини, традицій та суспільних цінностей, а також у використанні інноваційних методів навчання як сучасного ресурсу для зміцнення і подальшого розвитку міжнародної співпраці, а найголовніше – як унікальна можливість реалізувати модерні підходи до вдосконалення навчального процесу, сприяти усуненню психологічних бар’єрів між громадянами суміжних регіонів, зокрема таких, що фокусуються в межах прикордоння Словаччини та України, України та зони ЄС.

Завдяки ініціаторам проекту акумулюються інноваційні підходи та інші ініціативи партнерів, які включали тематику громадянського суспільства, культурно-духовних традицій, історичної, архітектурної спадщини в сучасне освітнє середовище суміжних регіонів Словаччини та України. За допомогою вмотивованого інтерактивного підходу і використання 3D-технологій, створений інтерактивний програмний інструментарій, який спрямований на його впровадження у навчальному процесі освітніх закладів.

На прикладі проекту «InovEduc», який здійснювався впродовж 2015 – 2017 років за підтримки благодійного механізму Норвезьких фондів і залучив до партнерства Уряд Словацької республіки, Панєвропейський університет в Братиславі, громадські організації «Центр європейської політики» (Братислава) і Агенцію досліджень регіонального соціуму «Карпатія» (Ужгород), Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, Лінгвістичну гімназію імені Т.Г.Шевченка Ужгородської міської ради, експертів з факультету інформаційних технологій Ужгородського національного університету. можемо говорити про взаємодію партнерів, що забезпечило загальний корисний ефект від діяльності як  державних установ, так і громадських організацій, а також про здійснення інноваційно-фінансового забезпечення діяльності всіх зацікавлених інституцій. Це є також і один із сучасних прикладів відносин «суспільство – влада», що лежить в основі громадянського суспільства як такого і забезпечує його практичну цінність для кожного члена того чи іншого соціуму.

Що виділяє проект «InovEduc» з поміж чисельних подібних, так це той факт, що він є змістовно насиченим, багатоплановим. Він спрямований не тільки на збереження регіональної історичної пам’яті, культурної спадщини, загальний розвиток культури, освіти і виховання, а й на покращення інноваційної інфраструктури, освітньо-пізнавальної методики, модернізацію міжрегіональних зв’язків і носить загально просвітницький характер. Однак спектр спрямованості проекту є надзвичайно ширший, про що можуть говорити бодай декілька ключових акцентів культурно-освітнього досвіду «InovEduc» на фоні міжрегіональної співпраці.

Акцентуючи увагу на регіональних історико-культурних надбаннях, проект інтегрує сукупність унікальних об’єктів культурної спадщини, що мають виняткове історичне значення для формування історико-культурного простору суміжних регіонів східної Словаччини та України.

Ключові позиції важливості подібного комплексного проекту, яким є «InovEduc», криються, на нашу думку в наступних позиціях:

1) По-перше, здійснення проекту акцентує увагу громадськості на всебічної зацікавленості, збереженні матеріальної культури регіону тощо:

а) акцент для охоронних організацій – не всі об’єкти знаходяться під охороною українських і міжнародних структур, які функціонально зобов’язані сприяти і охороняти історико-культурні цінності;

б) акцент для місцевої влади – через громадську активність завдяки учасникам проекту звертається увага місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування до захисту архітектурної та матеріальної культури (контакти з Громадськими радами при обласній і районних, міських і селищних адміністраціях (відповідні управління і відділи);

в) акцент для волонтерства і благодійництва – виконання проекту спонукає до залучення історико-культурного волонтерства та меценацтва у формі благодійництва з метою вироблення коротко- і довгострокових програм збереження або відновлення історико-культурних пам’яток;

г) акцент для міжнародної співпраці – обмін досвідом у збереженні об’єктів матеріальної культури, аналіз їх історичних портретів та сучасного стану, порівняння стилістики, типовості пам’яток суміжних регіонів.

2) По-друге, зміст проекту виконує просвітницьку місію, сприяє інтеграції педагогічного загалу, учнівської і студентської молоді щодо використання в освітньо-виховних програмах навчальних закладів різного типу елементів інноваційних технологій:

а) професійне вдосконалення – педагогічна самоосвіта, використання інноваційних методів для освіти і виховання учнівської та студентської молоді, використання і поширення аналітичних матеріалів продуктів проекту тощо;

б) популяризація регіональної і спільної історії та культури, міжрегіональних контактів, місцевих особливостей;

в) просвіта – громадянська освіта, громадянське виховання, громадянська культура, де є можливість ознайомитися із досвідом країн ЄС у цьому напрямку, визначення акцентів у популяризації питань громадянства, патріотизму, демократичних цінностей, євроінтеграції, міграції тощо;

г) естетичне виховання, що дає можливість сприймати реальність, перетворювати її за законами краси, естетики (цьому сприяють і 3D-технології;

д) техноінновативність – розробка і використання 3D-моделей в навчальних закладах, що дає не тільки сталу інформацію про об’єкти, знання про них, а й сприяє прояву учнями і студентами логіки, творчої імпровізації та ін.;

е) пізнання – комплексний огляд епохи сприяє отриманню знань про дух епохи – від архітектури, побуту, одягу, до естетичних форм сприйняття тогочасності, культурних зв’язків між регіонами і таке інше;

є) інтегративність – створення програм для спільних занять та виховних акцій шкільної та студентської молоді (літні школи, тематичні табори, екскурсійні заїзди тощо).

3) По-третє, здійснення подібного проекту сприяє розвитку туристичної інфраструктури:

а) акцент для створення привабливого іміджу регіонів – подібна програма сприяє формуванню позитивного іміджу суміжних регіонів, рекламує їх привабливі ресурси, нівелює або ж знімає психологічні та комунікативні бар’єри;

б) акцент для туристичної рекреації – розробка інфраструктурних центрів, рекреаційних баз, зон тощо з метою самореклами об’єктів (місцевого, регіонального і міжнародного значення);

б) акцент для туристичних маршрутів – формування цільових і тематичних туристичних маршрутів (регіональний туризм, фортифікаційний туризм, релігійний туризм, винний туризм, «династичний шлях» тощо).

Звичайно, що це далеко не повний перелік позитивних переваг, які перспективно проектує реалізація цього проекту. Він продукував 3D-моделі 24 історико-культурних та природніх об»єктів Східної Словаччини та Закарпаття (замки, церкви, старовинні житлові та технічні будови, кладовища тощо), методичні зошити для педагогів, презентаційні буклети (анлійською, словацькою та українською мовою), сайт «InovEduc» та ін.

Для учасників проекту – педагогів і методистів, експертів – це хороша можливість покращити професійні компетенції, а для організацій та інституцій – чудова нагода показати й об’єктивно оцінити організаційний потенціал.

Очевидно, що партнерам проекту не слід зупинятися на досягнутому, а на основі отриманого досвіду розширити тематику і географію дослідження.

Найголовніше на наступному етапі – це подальша підтримка з боку державних установ актуального проектного досвіду та недопущення процесу звуження і монополізації змістовного наповнення проектних ініціатив.

Маріан ТОКАР, голова ГО «Агенція досліджень «Карпатія» (Ужгород, Україна)