Переглядів: 93 | 27.01.2019 - 10:45

ПРО РІВЕНЬ КУЛЬТУРИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ У ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ м. УЖГОРОД

thumb-item-523x340-030cГО «Агенція досліджень «Карпатія» завершила експеримент, метою якого було дослідити рівень культури перевезення пасажирів у громадському транспорті м. Ужгород. Цього разу до уваги бралися виключно великогабаритні автобуси – нові «Електрони». Як відомо, вони курсують двома найдовшими маршрутними лініями: № 18 – ТЦ «Епіцентр» – УжНУ (11, 97 км) і № 20 – Пл. Корятовича – Речовий ринок (8, 9 км).
КОРОТКО ПРО ДЕЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ.
ДЕКІЛЬКА ПОЗИТИВНИХ МОМЕНТІВ: Графік переважно стабільний. Рух транспорту можна відслідкувати в інтернеті. Інтервал наближений до ідеалу, тобто відставання від графіку є не значні.
Попри завантаженість деяких вулиць автобус рухається доволі динамічно. В середині автобусів комфортно для всіх категорій пасажирів, постійно працює система оголошень та відеофіксації. Якісно подається інформація про наступні зупинки та про оплату проїзду. Вартість квитка 5 грн. Для права проїзду достатньо оплатити проїзд у водія. Водії професійно виконують свою роботу та майже бездоганно обслуговують пасажирів. Надання відповідних послуг в цілому варто оцінити позитивно (8 з 10 балів).
НЕГАТИВНІ МОМЕНТИ: Як часто буває, головні негативні враження складає людський фактор. Це стосується як сторони, яка надає соціальні послуги, так і тих, хто їх отримує. Водії, здійснюючи маневр на зупинку, не завжди використовують технічні можливості наближення до місця посадки, де очікують автобус пасажири. Це ускладнює рух автомобілів або взагалі призводить до заторів позаду автобуса, що зупинився. Така ситуація також ускладнює можливість підходу пасажирів до автобусу під час посадки, які змушені проходити неочищені місця зупинки (у даному випадку сніг), або ж залиті водою вибоїни. Вихід пасажирів на проїзну частину також в цій ситуації створює для них зайву небезпеку.
Культура пасажирів також складає двояке враження. Щодо поведінки в середині автобуса виникає зауваження стосовно того, що пасажири не завжди звертають увагу на таблички з інформацією про місця для інвалідів. Другий момент стосується того, що пасажири, оплативши проїзд, не завжди беруть квиток у водія, що унеможливлює контроль за подальшим надходженням плати в бюджет міста, а дозволяє скористатися коштами на свій розсуд (водій/перевізник). Водії, натомість, не змушують пасажирів брати квиток після оплати, а в деяких випадках, коли пасажир просить його, не охоче виконують цю дію.
Це при тому, що в автобусі регулярно наголошується про штраф вартістю у 100 грн за безбілетний проїзд. Однак, перевірити у пасажирів наявність квитка не передбачено, оскільки такі контролери відсутні й, очевидно, не плануються через «зайві» витрати на оплату їх праці та інший «інтерес» перевізника.
ВИСНОВКИ: Загалом введення в дію названих маршрутів має беззаперечне позитивне значення. Це полегшує трафік пасажироперевезення по всьому периметру міста. Однак негативним фактом залишається рівень культури обслуговування пасажирів і самої поведінки останніх. Вважаємо, що наявність контролерів у автобусах сприяло б росту культури пасажирів, водіїв і кращого наповнювання бюджету міста. Адже тривала боротьба ужгородців велася саме за це, і видається призупинилася на цьому рівні.
Тому, своїм дослідженням ми закликаємо пасажирів до громадської культури й самовідповідальності та зайвий раз повторимо оголошення, яке звучить щоразу в автобусі: «Шановні пасажири! Просимо придбати квиток за проїзд у водія! Штраф за безбілетний проїзд – 100 грн!». А від себе добавимо: оплативши плату за проїзд – візьміть квиток у водія! Зробимо наше місто кращим!!!

Дослідна лабораторія ГО «Агенція досліджень «Карпатія»