Переглядів: 2480 | 21.06.2013 - 17:39

Білий палац князя Ференца Ракоці

Цю архітектурну пам’ятку в Мукачеві ще прийнято називати «Білий дім». Споруда, яка зведена у ХVІІ столітті у стилі бароко, є справжньою окрасою центральної частини міста.

Будівництво палацу розпочали ще в середині ХVII століття і завершили у 1667 році. Він став міською резиденцією родини Ракоці аж до 1711 року. Першим з трансільванських князів тут господарював Дєрдь Ракоці. У червні 1703 року, в часи антигабсбурзької війни, палац був захоплений загонами противників Ференца II Ракоці. Відтак, родинний палац було залишено власниками не за власним бажанням, а після поразки повстанців його доля вирішувалася імператорським велінням.

Саме до владних володінь він і потрапив, як конфісковане нерухоме майно.

У 1726 році Білий палац перейшов у володіння графської родини Шенборнів (як і вся Мукачівська домінія). Тут розташувалася канцелярія одного з представників знатної родини.

 

За час існування палац досить часто ремонтувався й перебудовувався, таким чином підтримуючи належний архітектурний стиль та зовнішній вигляд. Учений Тиводар Легоцький у праці «Монографія Березького комітату» у 1881 році детально описав цю миловидну будівлю.

Спочатку чотирикутний за площею палац Ракоці був одноповерховим з подвійним дахом. Його розмір складав 26 на 19 м, з відкритим коридором-терасою завдовжки понад 3 метри. Палац був просторим. Він розміщувався посеред великого двору, навколо якого були збудовані допоміжні споруди. Навкруги було засаджено великий розлогий сад.

Зовнішні стіни були набіло побілені, а їх краї прикрашені широкими червоними квадратами. Вікна були оздоблені кам’яними рамами з невеличкими відступами, що надавало величного вигляду.

До будівлі з хрестоподібним склепінням можна було дістатися через сіни. Нижню частину споруди заповнили допоміжні погреби, кухні, кімнати для прислуги, іншого призначення.

У XVIII столітті палац перебудували і значною мірою розширили. Будівельними роботами керував угорський архітектор Янош Ґеноваї (з Дебрецена). У 1747 році за проектом німецького архітектора Йогана-Бальтазара Неймана був побудований другий поверх. Тоді палац і набув остаточного вигляду й склалося так, що сьогодні він перебуває у середній частині величної будівлі. З того часу значних архітектурних змін не робилося. Відтак, резиденція Ракоці є пам’яткою палацової архітектури XVII – XVIII століть.

Нинішній палац має Пі-образну форму і є двоповерховою будівлею. На його фасаді залишилися два оригінальних отвори для вікон з часу його будівництва. Інші п’ять вікон з часом були реконструйовані у ренесансному стилі.

До центрального входу ведуть відкриті сходи. Ворота з тимпанонського каменю були встановлені у XIX столітті. Їх прикрашає ваза-прикраса по центру. Вікна головного фасаду, склепіння приміщень палацу оздоблені штуком. Внутрішні простори середнього флігелю будівлі мають куполоподібне склепіння.

На стіні зліва від воріт поміщена меморіальна дошка на честь Ференца ІІ Ракоці. Її прикріпили у 1911 році.

 

Родинне гніздечко Ракоці привітно зустрічало чисельних гостей, які за тогочасним порядками проводили тут у компанії господарів і дозвілля, і важливі робочі зустрічі. Зокрема, відомо, що у 1770 році сюди завітав Австрійський імператор Йожеф II, у 1852 році тут побував Йожеф Ференц I, а у 1882 році – славнозвісний митець Мігай Мункачі. Тут відбувалися традиційні для тих часів прийоми знаті та іноземців.

 

Згодом у палаці розміщувалася експозиція Мукачівського краєзнавчого музею. Тут працював відомий закарпатський учений і археолог Тіводар Легоцький.

Після Другої світової війни тут розміщувався деякий час штаб військового з’єднання радянської армії. Пізніше приміщення палацу використовували під міську середню школу.

Нині в приміщенні палацу діє мистецька школа, яку в 1994 році назвли іменем митця Мігая Мункачі. Вона була відкрита у 1979 році. У вестибюлі стоїть гіпсова копія собору Мункачі, виготовлена Лайошом Ґенцем, а також кімната-музей, які зберігають пам’ять про великого уродженця Мукачева. Меморіальна дошка на його честь тут відкрита ще у 1969 році.

Тут також сформовано Мукачівський центр дитячої творчості.