Переглядів: 4323 | 21.06.2013 - 19:49

Туристична галузь

Розвиток туристичної галузі

Туризм – багатостороннє явище, що поєднує економічні, соціальні, культурні, екологічні аспекти, має невичерпний потенціал для постійного прогресу, що поєднується з багатьма галузями економіки, що зумовлює його провідне місце в соціально-економічному житті суспільства. Туризм є одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури і створює умови для туристичної діяльності, а основними цілями державного регулювання у центральноєвропейських державах, в галузі туризму є:

• забезпечення закріплених конституцією прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров’я, на безпечне для життя і здоров’я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав;

• безпека туризму, захист прав та законних інтересів туристів, інших суб’єктів туристичної діяльності та їх об’єднань, прав та законних інтересів власників або користувачів земельних ділянок, будівель та споруд;

• збереження цілісності туристичних ресурсів України, їх раціональне використання, охорона культурної спадщини та довкілля, врахування державних і громадських інтересів при плануванні та забудові територій;

• створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, підтримка пріоритетних напрямів туристичної діяльності.

Закарпаття – мальовничий край, який має унікальне геополітичне та географічне розташування: знаходиться на межі України, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, регіон має високий природно-рекреаційний і курортний потенціал, оригінальне національне розмаїття населення, самобутню історію та культура, розгалужену мережу туристично-рекреаційних, санаторно-курортних та готельних закладів, супутню до туризму інфраструктура, що звичайно приваблює в наш край дедалі більше туристів. Хоча Закарпаття надзвичайно перспективний регіон України з точки зору туризму, рекреації та відпочинку, але туристична галузь регіону лише починає набирати обертів з усіма своїми мінусами і плюсами.

На початку ХХІ століття туризм став головною стратегічною галуззю народного господарства Закарпаття. Важливо наголосити, що майже всі види туризму, які нині культивуються в нашій області, почали розвивати ще за часів перебування нашого краю у складі Австро-Угорської дуалістичної монархії та Чехословацької республіки. Вже на початку розбудови української державності в 1990-х роках туристична галузь функціонувала базуючись на колишніх радянських санаторно-курортних об’єктах та у виїзному туризмі.

Туристська статистика Закарпаття свідчить про те що саме ця галузь є найперспективнішою у нашому регіоні з його природними та історико-культурними ресурсами: сьогодні в регіоні функціонує понад 2 тисячі об’єктів ресторанної справи, понад 600 об’єктів готельного бізнесу (з них 96% до 100 номерів, 4% до 500 номерів, серед оригінальних слід виділити готель-ранчо с. Барвінок, мілітарі-отель с. Гукливий, велнес-отель Ужгород), понад 3 тисячі сільських садиб які надають послуги туристам, понад сотня гірськолижних витягів, понад два десятки SPA та велнес-об’єктів, понад сотня туроператорських та турагентських підприємств.

Реалізація державної політики в галузі туризму, не зважаючи на різниці у законодавчих базах країн Центральної Європи, здійснюється шляхом визначення і реалізації основних напрямів державної політики в галузі туризму, пріоритетних напрямів розвитку туризму, визначення порядку класифікації та оцінки туристичних ресурсів, їх використання та охорони, спрямування бюджетних коштів на розробку і реалізацію програм розвитку туризму, визначення основ безпеки туризму, нормативного регулювання відносин у галузі туризму (туристичного, готельного, екскурсійного та інших видів обслуговування громадян), ліцензування в галузі туризму, стандартизації і сертифікації туристичних послуг, визначення кваліфікаційних вимог до посад фахівців туристичного супроводу, видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу, встановлення системи статистичного обліку і звітності в галузі туризму та курортно-рекреаційного комплексу, організації і здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі туризму, визначення пріоритетних напрямів і координації наукових досліджень та підготовки кадрів у галузі туризму, участі в розробці та реалізації міжнародних програм з розвитку туризму

У галузі туризму розроблено наступні державні та місцеві програми: Державна програма розвитку туризму на 2002 – 2010 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 583;  Регіональна програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої рішенням п’ятнадцятої сесії обласної ради V скликання від 12 березня 2008 року № 501; розпорядження голови облдержадміністрації №339 від 24 червня 2004 року “Про поліпшення функціонування туристично-рекреаційного та санаторно-курортного комплексів області”, розпорядження голови державної адміністрації від 4 травня 2005 року № 230 „Про Програму розвитку в області перспективних туристично-оздоровчих комплексів та інфраструктури до них на 2005-2010 роки”, план заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006 – 2010 роки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року № 373-р, розпорядження голови облдержадміністрації № 83 від 28 лютого 2007 року „Про Стратегію розвитку екологічного туризму та еколого-освітньої діяльності на території Закарпатської області”, план заходів щодо розвитку екологічного туризму на території Закарпатської області на 2010 – 2015 років, затверджений головою обласної державної адміністрації від 16 грудня 2009 року № 659. На виконання Програми розвитку туризму та рекреації у Закарпатській області на 2002 – 2010 роки, у районах області розроблені районні програми розвитку туризму та рекреації. Пріоритетними територіями розвитку туризму у Закарпатській області визначено: Боржавські полонини (Воловецький та Міжгірський райони), полонина Драгобрат (Рахівський р-н), полонина Руна (Перечинський р-н) та територія Синяк (Мукачівський р-н).

Новий етап у історії закарпатського туризму розпочався з відкриття напряму туризм у складі географічного факультету Ужгородського національного університету, Стратегічною метою навчальної та наукової діяльності туризму в Закарпатті, стало формування нової висококультурної та освіченої генерації кваліфікованих фахівців туристичної галузі та розробка нових туристично-рекреаційних продуктів Карпатського регіону, і зокрема бренду “Карпати”. Спільними зусиллями науковців, освітян, держслужбовців та підприємців готельно-ресторанного і тур ператорського бізнесу краю стало створення туристичних маршрутів, нових об’єктів: велнес-отель, мілітарі-отель, екстремальні види туризму, туристські анімації, десятки фестивалів, винні та медові дегустаційні зали, спрямовані на реалізацію комплексної програми розвитку закарпатського туризму.     

Для практичної діяльності в туризмі важливе значення має його сегментація, власне чітку класифікацію за формами, типами, видами туризму провести дуже важко. Це пояснюється, насамперед, тим, що важко виділити чисті види сучасного туризму. Туризм можна класифікувати за різними ознаками: за метою, засобами пересування, засобами розміщення тощо. Види туризму різноманітні. Вони залежать від різних факторів: наявності та тривалості вільного часу, віку, статі, стану здоров’я, рівня розвитку, особистих смаків людей та їх матеріального становища; різноманітності природи та сезонності; наявності інфраструктурних та транспортних можливостей, але спробуємо здійснити огляд тих різновидів які сьогодні пропонує туристична галузі Закарпаття.

Основа регіонального туризму це звичайно внутрішній туризм, на який припадає 80-90% поїздок, найбільші поціновувачі закарпатської частини Карпат це жителі центральних та східних регіонів України. Користувачі місцевого туризму мають змогу ознайомитись з місцевою народною культурою – піснями, танцями, кухнею, звичаями та обрядами.  На в’їзний туризм (іноземний) в Закарпаття припадає від 10 до 20% відсотків, найбільше наш регіон відвідують жителі Росії, Угорщини, Білорусії, Словаччини, Чехії, Швейцарії та Німеччини. 

Одним із найперспективніших видів туризму  в Закарпатті є транзитний туризм, для якого створено придорожній сервіс автомобільних трас, розвинена мережа мотелів, бістро, умови для пізнавального автотуризму вздовж основних транспортних магістралей, а також туристична інфраструктура за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей. Не менш важливим є і специфічний прикордонний туризм (сусідський туризм).  Особливостями прикордонного туризму є проведення на прикордонних нейтральних територіях Днів добросусідства, Днів регіону, Днів національного примирення, які сприяють зміцненню напрацьованих зв’язків.

Новим напрямом став в краї регіональний туризм (туризм усім регіоном), тобто подорожі всіма вісьмома країнами Карпат.

Більшість туристів до Закарпаття обирають короткостроковий туризм, це можуть бути виїзди зі всією сім’єю, з компанією друзів або колег по роботі, чи до прикладу, романтична втеча з коханою людиною, стати свідком яскравої події, фестивалю або просто побродити по місту, насолоджуючись новими видами і повною бездіяльністю. Багато хто обирає і закарпатський вікенд-туризм (туризм вихідного дня), коли тривалість подорожі не перевищує 3-х діб і припадає на офіційні державні свята чи календарні вихідні дні, а особливо перебірливі подорожуючі купують послугу – нічний туризм, що дозволяє оцінити іншу унікальну, непередавану атмосферу, адже закарпатські міста скидають з себе денну метушню і перетворюються, на освітлені міріадами вогнів будинки, вулиці, храми, а ще нічні відвідування замків та палаців Ужгородщини та Мукачівщини.

У туризмі прийнято розрізняти чотири сезони туристичної активності:

  1. Сезон пік – період, найбільш сприятливий для організації рекреаційної діяльності людей, що характеризується максимальною щільністю туристів і найбільш комфортними умовами для рекреації. В Закарпатті це період різдвяно-новорічних свят взимку та цвітіння сакур навесні.
  2. Сезон високий – період найбільшої ділової активності на туристичному ринку, час дії найбільш високих тарифів на туристський продукт і послуги. В Закарпатті це січень для гірськолижних зон та липень-серпень для бальнеологічних закладів.
  3. Сезон низький – сезон зниження ділової активності на туристичному ринку, для якого характерні найнижчі ціни на туристський продукт і послуги. В Закарпатті це квітень та вересень.
  4. Сезон «мертвий» – період, максимально несприятливий для організації рекреаційної діяльності (наприклад, дискомфортні погодні умови). В Закарпатті це березень та листопад.

Щодо літнього туризму (зелений туризм) то найпопулярнішими місцевостями для літнього відпочинку в краї визнано, прирічкові та приозерні зони: Дідово, Теребля, урочище Воєводино, Андріївка, пляжні зони на річках Тиса, Уж, Латориця, Боржава, Колочава. За показниками кількості сонячних днів (біля 2000 год. у рік на рівнині і низькогірській частині та 1600 год. – в середньогірській) Закарпатська область поступається тільки південним областям України.

Зимовий туризм (білий туризм) найпопулярніший під час різдвяних і новорічних канікул, зокрема найвідвідуваніші зони це Драгобрат, Красія, Пилипець, Подобовець, Синяк. Найбільш сприятливими територіями для зимових видів відпочинку є гірські райони області, де тривалість залягання снігу складає 5 – 6 місяців, а його товщина 10 – 35 см. Це дає змогу сформувати ряд центрів зимових видів відпочинку і спорту. Зимовий туризм в Карпатах дає можливість скористатися значною кількість підвидів спортивного туризму – гірські лижі та слалом, сноубординг та сноутюбінг, ковзанярство та кьорлінг, а також насолодитися в зимових туристичних зонах купанням у термальних купелях Берегова і Косина під відкритим небом. Результати  аналізу геоекологічних характеристик території досліджень дозволили визначити можливі місця розміщення гірськолижних полів та пролягання осей гірськолижного канатного транспорту, загалом було виділено 7 гірськолижних зон, на яких можна розмістити 16 крісельних, 17 буксирних та 2 гондольні канатні дороги, загальна пропускна здатність яких становить понад 29 тис. осіб/год.

Крім загальноприйнятого комерційного туризму, в Закарпатті розвивається і соціальний туризм, що субсидується з державного бюджету на соціальні потреби; для підтримки людей з низьким рівнем доходу для реалізації їхнього права на відпочинок та забезпечення відпочинку всіх і кожного члена суспільства шляхом широкого залучення до сфери туризму людей з низьким рівнем доходів.

Останнім часом в Перечинському, Воловецькому, Ужгородському та Мукачівському районах розвивається інсентив-туризм (заохочувальний туризм) та корпоративний туризм, що організовуються фірмами й іншими суб’єктами господарювання для своїх співробітників чи партнерів як винагорода за високі показники в роботі. Це в першу чергу пов’язано з багатьма етносами, їх полікультурністю та різними конфесіями що толерантно співіснують в Закарпатті. Під час рекламних турів нашим краєм працівники туристичних організацій відзначають, що найбільше їх приваблює різноманіття етносів в регіоні, гастрономія, геотуристичні маршрути та фестивальний рух.

За ступенем організованості в області найбільше розвивається організований туризм, в першу чергу це пов’язано з тим що експертами туристичної галузі краю вже розроблені і діють туристичні продукти, так за роки незалежності в області розроблено та створено тематичні туристичні маршрути, а саме: „Закарпатський туристичний шлях” (концепція пішохідних еко-туристичних шляхів загальною протяжністю близько 380 км.), „Закарпатський туристичний гастрономічний шлях” (представляє кулінарну майстерність та смакову гаму девяти національних кухонь народів, що проживають в Закарпатті), „Закарпатський туристичний винний шлях” (представляє традиції закарпатського домашнього виноградарства та виноробства), військовий шлях „Карпатська Україна” (приурочений до 70-річчя проголошення Карпатської України), військовий туристичний маршрут „Лінія Арпада”, туристичний маршрут „Гуцульськими стежками”,  турмаршрут „Мінеральний Шлях”, „Закарпатський соляний шлях”, тематичні маршрути – „Солодкий шлях”, „Медовий шлях”, «Шляхами карпатських опришків», “Замки Закарпаття”, “Палаци Закарпаття”, “Дерев’яні храми Закарпаття”,  “Древні кам’яні храми Закарпаття”, “Монастирі Закарпаття”, на теперішній час в області розроблено біля 110 туристичних маршрутів.

На початку ХХІ століття став активізовуватися незалежний туризм (аматорський туризм, дикий туризм), як форма неорганізованого туризму при якому туристи самі обирають район подорожі в Карпатах, і переважно не ма­ють чітко розробленого плану та програми походу, поклада­ються на свої власні сили й сприятливі умови, особливо він популярний в Закарпатті під час літніх відпусток або канікул. Для дитячого туризму область пропонує дитячі літні табори, бази відпочинку та унікальний дитячий санаторій в Ужгородському районі, так само споживачі шкільного туризму (педагогічний туризм, класний туризм, гуртковий туризм) можуть задовольнити свої потреби в краєзнавчих екскурсіях та різноманітних анімаціях, а ось молодіжний туризм в Закарпатті це насамперед – тематичні поїздки, пов’язані з маршрутами вихідного дня; оглядовими і тематичними екскурсіями на фестивалі, різноманітні акції та атракції. Треба відмітити що у соціально-демографічному розрізі найбільш динамічно розвивається в Закарпатті сімейний відпочинок, на це спрямовані подальший розвиток служби побуту, системи громадського харчування, створення широкої мережі дитячих та оздоровчих закладів, у тому числі і туристських. Цікавим ноу-хау за часи незалежності є гендерні особливості туристичної діяльності, так в деяких рекреаційних закладах Закарпатської області з’явилися номера лише для жінок, до того ж одне з турагентств Ужгорода пропонує  ексклюзивні тури для самотніх та розлучених людей з метою придбання нових друзів, розширення кола спілкування.

Закарпаття перший регіон в Україні де активно пропагується туризм для осіб з фізичними і розумовими вадами (туризм для сліпих, туризм для глухонімих, звукові тури, туризм для людей з обмеженими властивостями), зокрема в Ужгороді було зроблено перший міський путівник в Україні для слабозрячих мовою Брайля, створено умови для безбарєрного проживання в двох десятках закладах області, а також проводиться традиційний щорічний соціальний фестиваль для людей з обмеженими властивостями.

Ще один з різновидів який отримав чимало прихильників в Закарпатті став клубний (хобі-туризм, party-туризм) туризм який поєднує людей зі спільними заняттям, інтересами й захопленнями, найпопулярнішими місцями цього виду стали Ужгород, Н.Селище, Колочава, Берегово, Рахів.

 

 

Динаміка появи нових різновидів туризму

 

За роки незалежності динаміка появи нових різновидів в Закарпатті невпинно зростала, тому можна виділити наступні приклади:

пішохідний туризм (трекінг-туризм, легка хода, бекпекер) найпоширеніший вид спортивного туризму в краї, основною метою якого є подолання групою туристів маршруту по місцевості з місця відправлення до місця місця прибуття за вказаний проміжок часу. Наприклад, загальна довжина Закарпатського туристичного шляху досягає 380 км, а загальна кількість маршрутів перевищує 100. Найбільш відвідувані зони це Боржавські полонини та Чорногірський хребет.

повітряний туризм (авіатуризм, парашутний туризм) один із різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту в повітрі. В Закарпатті щороку відвідують тисячі любителів парапланінгу, дельтапланів та мотодельтапланів, які  на Боржавських полонинах та Рахівських Альпах отримують рекреаційне задоволення.

водний туризм ( річковий туризм, озерний туризм) – один із різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту водною поверхнею. Закарпатська область володіє найщільнішою мережею річок (1,7 км/км²) з найбільшим середньорічним стоком (понад 15 млрд. м.куб.), до того ж на території області знаходяться 32 озера. В Закарпатській області поширені декілька підвидів водного туризму: сплав по річках (Тиса, Уж, Латориця, Боржава), рафтинг (Тиса, Ріка, Шопурка), каньйонінг (Шопурка).

підводний туризм (дайвінг-туризм, підводний туризм, снорклінг)  – це різновид туризму, в основі якого підводне плавання зі спеціальним спорядженням. У Закарпатському краї функціонують асоціація дайвінгу та фрі-дайвінгу, які пропонують туристам захоплюючі атракції (нічний дайвінг, рекреаційний дайвінг, дайвінг-полювання)  на гірських озерах та на річці Тисі у Виноградівському районі.

– в’ючний туризм (кінний туризм, екіпажний туризм) – це різновид туризму на в’ючних  засобах пересування. Значна кількість людей, чиї фізичні можливості обмежені і не дозволяють їм здійснювати подорожі поза проїжджими дорогами, знаходить в кінному туризмі вирішення багатьох своїх побажань, наприклад іпотерапія, яка розвивається в Свалявському районі, де базою служить гуцульська порода коней. Кінні туристичні маршрути в Закарпатті здебільшого одноденні з поверненням на основну базу і протяжністю 30 – 40 км. В даний час у нас починає розвиватися популярний і такий, що не вимагає спеціальної фізичної підготовки екіпажний туризм, зокрема в Ужгороді та урочищі Воєводино Перечинського району. Він, як і кінний туризм, дозволяє долати значні відстані, а правильно складений маршрут зможе познайомити мандрівних з красивими і неповторними куточками природи, побутом і архітектурою старовинних міст і сіл.

лижний туризм (гірськолижний туризм) – різновид туризму на лижних засобах пересування. Лижний туризм на Закарпатті має древню історію. Це не тільки зони Драгобрат, Синяк, Красія, Подоб овець та Пилипець, а й нові місцевості Новоселиця, Велятино, Воєводино, Жденієво, Поляна, Усть-Чорна, Осій, Міжгір’я, Кобилецькі Поляна. Це і  скі-тури (позатрасове катання) на гірських схилах без підйомників і гірськолижних курортів, і сноубординг, і сноутюбінг.

– велосипедний туризм (велотуризм) – один із різновидів туризму, в якому велосипед (моноцикл, біцикл, трицикл, квадроцикл, веломобілі) служить головним або єдиним засобом пересування. Велотуризм як активний відпочинок полягає в проходженні на велосипеді численних закарпатських маршрутів (загальне число яких близько трьох десятків, найбільш відомий з яких «Зелений ровер» у Великоберезнянському районі), які містять загальнотуристичні та специфічні для велотуризму об’єкти екскурсійного характеру.

– автомототуризм (автомобільний туризм, мототуризм. туризм на власному автомобілі, караванінг-туризм, автобусний туризм, автосафарі-туризм) – подорожі туристів до країн або місцевостей, що відмінні від їхнього постійного місця проживання, в яких основним засобом пересування виступає приватний, транспорт від фірми або орендований автомототранспорт. У Закарпатті внаслідок транзитної специфіки регіону активнго розвивається караванінг-туризм, це різновид автомобільного туризму з проживанням в автофургонах або автопричепах. Не менш популярний на прикордонних територія і автостоп-туризм, яким здебільшого користуються туристи з країн Західної Європи.

залізничний туризм – різновид туризму, в якому головним засобом пересування є залізничний транспорт (паровоз, електропотяг, дрезина, фунікулер, трамвай, вагонетка, канатна дорога). Під час подорожі залізницею можна отримати задоволення від природних або культурних особливостей: ліси, озера, гори, пам’ятки архітектури, замки, храми. Великою популярністю користується вузькоколійний маршрут «Боржавська вузькоколійка», що пролягає Берегівським, Виноградівським та Іршавським районами.

агротуризм (аграрний туризм) – це різновид туризму, метою якого відпочинок у сільській місцевості, де туристи деякий час ведуть сільський спосіб життя, знайомляться з місцевою культурою і місцевими звичаями, а також беруть участь у традиційних сільських роботах. Агротуризм добре розвинений в Рахівському, Хустському, Берегівському та Виноградівському районах. Агротурист стає частиною сім’ї і господарства, випробовує себе на фермі, а діти-агротуристи зможуть познайомитися ближче з господарськими тваринами. На фермах також є можливість ознайомитися з екологічним вихованням, тобто з екологічним господарством і вирощуванням біопродуктів.

алкотуризм (алкогольний туризм, п’яний туризм) – подорож в яку-небудь географічну місцевість з метою розпивання традиційних спиртних напоїв. Пізнаючи нові регіони, турист приділяє масу уваги історії, архітектурі, обов’язково знайомиться з релігійними обрядами і присвячує чимало часу дегустації національної кухні та смакуючи місцеві алкогольні традиції. Національний напій зазвичай пов`язаний з історією регіону і цілком гідний того, щоб туристи витратили кілька днів на вивчення його унікальної історії та процесу його виробництва, зокрема іршавська слив’янка, берегівська «барацківка», тячівська цуйка.

– апітуризм (медовий туризм, бджолиний туризм) – різновид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю продуктів бджільництва (мед, віск, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута, бджолиний підмор, перга, забрус, гомогенат з трутневих личинок) безпосередньо на місці у виробника. Туристи є дуже зручними покупцями продуктів бджільництва, адже вони приїжджають самі і купують продукцію прямо на пасіці, що суттєво знижує собівартість. Це зручно і для споживачів, адже відвідуючи пасіку і знайомлячись з технологією виробництва, покупець може бути впевнений у якості продукту. Недаремно саме в Закарпатті виник перший в Україні дегустаційний зал меду у місті Мукачево та функціонує Медовий туристичний маршрут Ужгород – Мукачево – Хуст – Вучкове.

археологічний туризм – це різновид туризму, метою якого є відвідування місцевостей пов’язаних з археологією та археологічними розкопками. Під час таких поїздок туристи не лише можуть прослухати лекцію професійного археолога, але і доторкнутися до предметів сивої давнини. В Закарпатті такими місцевостями є Мала Копаня, Королево, Чепа, Ужгород.

– астрономічний туризм (зоряний туризм, місячний туризм) – це різновид туризму, метою якого є відвідування місцевостей пов’язаних з астрономічними явищами. Спостереження за кометами, зоряним небом, місячними та сонячними затемненнями, відвідання місць падіння метеоритів завжди викликало цікавість у людей. Так зокрема, у місті Ужгород знаходиться унікальна обсерваторія УжНУ, звідси можна вивчати небосхил.  Найбільш допитливі можуть відвідати місце падіння найбільшого в Європі метеорита в селі Княгиня або ж метеоритну  зону поблизу села Кваси.

болотний туризм – це різновид туризму, метою якого є відвідання заболоченої місцевості. Унікальна рослинність, специфічна фауна, неповторні рельєфи та особлива атмосфера. Все це можна відчути на території найбільшого закарпатського болота Чорний Мочар у Берегівському районі.

військовий туризм (воєнний, мілітарі, зброярський туризм) – це різновид туризму, метою якого є відвідування місцевостей пов’язаних з військовими та воєнними діями. Військовий туризм – це туризм на місцях боїв (Красне поле, Рокосово) та історичних битв (Мукачево – Підгоряни) для всіх зацікавлених, а також для ветеранів і родичів загиблих воїнів, відвідування існуючих та історичних військових об’єктів (Лінія Арпада, лінія Масарика) і полігонів (чеських стрільців в Ужгороді), катання на військовій техніці, стрільба зі зброї на полігонах і в тирах, участь у військових навчаннях та маневрах, перебування на полігонах в якості глядачів – military tour, до таких також можна віднести й тури на відвідування воєнних концтаборів та тюрем. Для найактивніших створено мілітарі-отель «ГрінГоф» в селі Гукливе та працює Військовий туристичний маршрут Закарпаття.

винний туризм – різновид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю вина безпосередньо на місці у виробника. Принципи винного туризму дуже прості: дегустувати вина тільки в місцях їх виробництва, щоб міцно зв’язати в своїй пам’яті та своїй уяві букет і смак напою з таємницею його походження через природу, історію та дух місцевості, технологічну культуру виробництва, особисто познайомитися з виноробами, дізнатися про вікові традиції господарства. Саме під час відвідування 60 дегустаційних залів по Винному туристичному маршруті в Закарпатті можна побачити плантації виноградників, здійснити візит до дегустаційних залів та підвалів, що пропонують послуги дегустації вина, відвідати винні фестивалі (Мукачево, Берегово, Виноградово, Ужгород).

весільний туризм – це різновид туризму, метою якого є відвідування місцевостей для проведення весільних церемоній. Атракція яка користується вже понад 10 років неймовірним успіхом, причиною цьому і дешевий бюджет для іноземців, і національні традиції для вихідців з інших регіонів України, і звичайно Карпатська екосистема регіону. Сьогодні свої весілля в Закарпатті споживачі весільного туризму відзначають і на гірських вершинах (Говерла, Боржавські полонини), і в пралісі (Карпатський заповідник), і в повітрі (дельтаплани Полонина Руна). Є весільні тури, які включають організацію символічної шлюбної церемонії за місцевими звичаями і традиціями (Ужгородський, Міжгірський райони).

грибний туризм – різновид туризму, що має на меті відвідування місць виростання їстівних грибів, пошук, споживання та купівлю грибів безпосередньо в грибному регіоні. Грибний туризм, яким славиться Закарпаття, це чудова можливість побродити лісом, знайти їстівний гриб, презентувати товаришам по відпочинку свої  здобутки. В грибному туризмі існує і свій квест, наприклад  пошук найякісніших категорій грибів, наприклад разом з досвідченим гідом знайти гриб Цезаря  в Хустському районі поблизу Рокосова, або ж у Перечинському районі знайти знаменитий трюфель.

гастрономічний туризм – це різновид туризму, пов’язаний з ознайомленням та дегустацією національних кулінарних традицій країн світу. Організація гастрономічних турів сприяє відродженню національних кулінарних традицій Закарпаття, зокрема це і угорська, і словацька, і румунська, і ромська, і німецька, і чеська, і австрійська, і українська, і єврейська національні кухні . Під час гастрономічних турів турист в Закарпатті може відвідати ресторани національної кухні (ромський ресторан в Ужгороді, словацький в Сторожниці, угорський у Великій Бийгані, австрійський у Чинадієві, румунський в Солотвині), взяти участь в гастрономічних фестивалях (голубців, бограча, юшки, бринзи, тушкованого півня), взяти участь в приготуваннях національних страв (мастер-класи, гастрономічна анімація).

геотуризм – це різновид туризму, який характеризує повернення до унікальної культури та самобутньої історії місць відпочинку масового туриста. У 2008 році на Першій Всесвітній конференції з геотуризму в місті Перт Австралія, де серед інших країн була представлена закарпатськими вченими з УжНУ і Україна (з Європи було всього 4 країни), було зазначено – геотуризм прагне не завдавати шкоди навколишньому середовищу та закликає насолоджуватися справжністю місць. Також треба відзначити, що в багатьох регіонах Закарпаття створ геопарки та ландшафтні парки, які задовольнять культурні та рекреаційні потреби туристів. У Закарпатській області наявні три великі природозаповідні території придатні для геотуризму. Найбільшим за площею є Карпатський біосферний заповідник. Він займає майже 2,5% території Карпатського регіону. Його екосистеми віднесені до найцінніших на нашій планеті і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа заповідника – 53, 63 тис. га. У складі Карпатського біосферного заповідника налічується шість відокремлених масивів та ботанічні заказники державного значення “Чорна Гора” і “Юліївська Гора” (Виноградівський р-н). Вони розміщені на території Рахівського, Тячівського, Хустського і Виноградівського районів

діловий туризм (бізнес, MICE-туризм) – це подорожі, що здійснюються з метою участі в конгресах, зборах, семінарах і інших важливих ділових заходах. Зважаючи на наявність пунктів перетину кордонів до чотирьох країн Шенгенської зони та близькість двох міжнародних аеропортів (Будапешт та Кошіце) в Закарпатті активно розвивається бізнес-туризм, головними чинниками для якого є зустрічі, інсентив, конференції, виставки.

демонологічний туризм (туризм за привидами) – це різновид туризму, в якому туристи бажають оригінально насолодитися історико-культурною і релігійною специфікою незвичайних куточків планети, які пов’язані з демонологією. Власне, демонологія це сукупність міфічних народних уявлень і переконань, яка спирається на віру в існування злих духів (демонів). Демонологічний туризм викликає інтерес в багатьох екстремалів та непосидючих людей, наприклад, ночівля в Чинадіївському замку,  чи фотополювання на чудовисько Чорного Мочара, або ж екскурсія володіннями графа Дракули в селі Драгово Хустського району, або ж подорож місцями де за легендами живуть злі духи слов’янської міфології в Чорному лісі село Грабово Мукачівського району. Крім того для особливо зацікавлених турфірми організовують демонологічні квести з пошуками захованих скарбів опришків Довбуша, Пинті, Шугая.

екологічний туризм (туризм орієнтований на природні туристські ресурси, природний туризм, м’який туризм) – це різновид туризму, що спрямований на еколого-просвітницьку рекреаційну діяльність, протягом якої мандрівник вивчає навколишнє середовище, де природа є головною цінністю. Основна причина виникнення екологічного туризму знаходиться у невідрегульованості відносин у системі «суспільство-природа», або в туристичній інтерпретації – «туризм-екологія», саме з цією метою і було створено Закарпатський туристичний шлях довжиною понад 300 км.

  – екстремальний туризм – різновид туризму, який пов’язаний з певним ступенем ризику. Різномаїття видів екстремального туризму в наш час просто захоплює. Кожний вигадує щось особливо новеньке, аби лиш привабити туристів та просто любителів гострого відчуття. Закарпаття для екстремалів приготували оригінальні тур продукти серед яких ЗІП-лайн в урочищі Воеводино, каньйонінг на річці Шопурка, рафтінг у верхівях Тиси, парапланіг на Боржавських полонинах, вільне скелелазіння на Смерековий камінь в Зачарованому краї.

етнічний туризм (ностальгічний, етнографічний туризм) – різновид туризму, який здійснюється туристами на місця свого історичного проживання. Етнічний туризм це хороший спосіб дізнатися більше про своє коріння або вивчити історію необхідного народу вченим, любителям. Найбільше відвідують Закарпаття туристи, що постраждали від Другої світової війни, з метою пошуку могил свої родичів – євреї, угорці, німці, чехи, словаки, росіяни.

– історичний туризм (історико-культурний туризм) – це різновид туризму, метою якого є відвідування місцевостей пов’язаних з історією та історичною спадщиною. Закарпатська область володіє також значною кількістю пам’ятників дерев’яної народної архітектури XVII-XIX ст., є багато адміністративних, культових і житлових кам’яних споруд VII-VIII ст. на території Закарпаття збережено 118 дерев’яних церков, збудованих упродовж останніх п’яти сторіч. В області на облік взято понад 700 пам’яток історії та культури, в тому числі понад 100 пам’яток архітектури. Пам’ятки архітектури в Закарпатті охоплюють період в понад 1000 років і репрезентують всі основні стилі європейської архітектури.

кінотуризм – це різновид туризму, метою якого є відвідування місцевостей пов’язаних з теле- та кіноіндустрією. Шанувальники кіно і телебачення готові платити чималі гроші і терпіти будь-які негаразди, щоб побувати на місцях зйомок своїх улюблених фільмів або серіалів. Чимало туристів відвідують місця зйомок голлівудського фільму «Ватерлоо» на території села Нижнє Солотвино, чи місця де знімали «17 миттєвостей війни» – санаторій «Карпати», чи місця зйомок кінофільму «Карпатське золото» Невицький замок.

кавовий туризм – тури, що проходять на місцевостях – центрах кавового виробництва. Споживання кави відіграє важливу роль у спілкуванні між людьми. При цьому чашка кави міцно асоціюється з моментом спокою між напруженими частинами дня або з пробудженням вранці, коли людина або залишається наодинці зі своїми думками, або неспішно розмовляє з друзями чи рідними. Саме ці соціальні моменти дали поштовх популярності кавового туризму. Зокрема в Ужгороді створено кавовий  туристичний маршрут з відвідування кавової дегустації та скульптур кавоману та кавовій чашці.

конференц-туризм – різновид туризму, що здійснюються з метою участі в конференціях. Великі компанії та організації проводять конференції регулярно на території Закарпатської області через близькість кордону з країнами Шенгенської зони та через значний вибір конферец-послуг і відповідно туристичних анімацій для відвідувачів конференцій. Насьогодні в Закарпатті є всі ресурси для проведення наукових, ехо, веб, відео, бізнес та прес-конференцій.  

– літературний туризм (книжний туризм) – це різновид туризму, метою якого є відвідування місцевостей пов’язаних з всесвітньою літературною творчістю. Літературний туризм на батьківщину улюбленого автора чи вигаданого персонажа, захоплює багатьох людей зі всього світла. Одна думка про те, що турист може пройти дорогою, по якій ходив улюблений герой, і побачити те, що бачив він, викликає почуття невимовного захвату. Деякі книголюби подолають будь-які відстані, щоб пройти слідами улюбленого персонажа або наживо побачити прекрасні види, що так хвилюють душу через телевізійні екрани. В Закарпатті для таких туристів створено всі умови з відвідання місць що описані в романі «Микола Шугай, розбійник» Івана Ольбрахта у селі Колочава, детектива «Гордубал» Карела Чапека в Мукачівському районі, поезії Шандора Петефі в Берегівському районі.

лісовий туризм – багатоденна (з нічлігом) подорож групи людей по визначеному маршруту з метою відпочинку, фізичного розвитку, пізнання. За площею лісового фонду Закарпаття входить до першої п’ятірки серед областей України, а за запасами деревини і за лісистістю область посідає перше місце. Площа лісів складає біля 50 % всієї території області. На душу населення в нас припадає 0,55 га лісів, тоді як для України в цілому цей показник складає 0,17 га. Найбільш лісистими є гірські райони, що дає можливість для широкого розвитку туризму і рекреації. Оздоровлення та відпочинок туристів та населення області в основному здійснюється на території зелених зон і курортних лісів.

мисливський туризм (аутфітер-тур) – різновид туризму метою, якого є пошук, вистежування, переслідування та здобич деяких видів диких тварин. Широкого розвитку в Закарпатті  набув і мисливський туризм, оскільки туристи-мисливці  вважають за необхідне здійснити випробування своїх емоцій у різних регіонах Карпат, що вважаються найбільш багатими на фауну у Європі.

музейний туризм – різновид туризму, специфіка якого полягає у використанні туристського потенціалу музеїв і територій, які до них прилягають. Найбільш відвідуваними музеями в Закарпатті є Ужгород: музей краєзнавчий та народної архітектури і побуту,  Мукачево: музей краєзнавчий в замку Паланок, Грушево: музей «Срібна земля», Берегово: музей вина та краєзнавчий.

орхідейний туризм – це різновид туризму, метою якого є відвідання місць поширення орхідей. Орхідеї відрізняються різноманіттям колірних забарвлень, ароматів і розмірів. Ці квіти можна зустріти практично у всіх земних екосистемах, а в Карпатах ростуть їх різновиди відомі під назвою У 2008 році одна з закарпатських тур агенцій розробила туристичний маршрут «Орхідеї Карпати». Родину орхідей представляють у Карпатах переважно зозулинці, на Говерлі, на Пожижевській полонині, на Брескулі та Свидовці – на висоті близько тисячі метрів над рівнем моря, – туристи знайомляться з найгарнішими північними орхідеями – «зозулині» або «Венерині черевички», інші  орхідейні дрімлик, рожевий зозулинець та любка дволиста туристи можуть побачити в масивах Чорногори та в передгір’ях Закарпаття.

– пригодницький туризм – різновид туризму, пов’язаний з фізичними навантаженнями та організацією нестандартних турів у екзотичні й екологічно чисті природні резервації та включає незвичайні подорожі, нетрадиційні транспортні засоби. До пригодницького туризму в Закарпатті відносяться похідні експедиції на полонини Руна, Боржава, Красна, сафарі-тури (мисливство, риболовля, фотополювання) в національний парк «Синевир» чи в Ужанський національний парк.

– романтичний туризм – це різновид туризму, метою якого є відвідування місцевостей пов’язаних з ідеалами та мріями туриста. Набільш романтичними місцями в Закарпатті експерти-туризмознавці визначили скелі «кохання» в Рахівському районі, парад наречених в Ужгороді.

релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм) – різновид туризму, пов’язаний з наданням послуг і задоволенням потреб туристів, що прямують до святих місць і релігійних центрів, що знаходяться за межами звичайного для них середовища. Понад 60 діючих монастирів, традиційні релігійні свята що проводяться з великим розмахом, понад 30 діючих релігійних напрямів – все це приваблює туристів паломників, езотериків, прихильників сакрального.

– рекреаційний туризм – різновид масового туризму, з метою оздоровлення, лікування і відпочинку, відновлення і розвитку фізичних, психологічних і емоціональних сил. Рекреаційні тури характеризуються тривалістю подорожі, невеликою кількістю міст, що входять у маршрут, широким використанням авіаційного транспорту і насамперед чартерних рейсів. За кількістю та якістю лікувальних мінеральних вод Закарпаття займає перше місце на Україні, але в області відсутні родовища лікувальних грязей та озокериту. Тут зосереджено 620 джерел мінеральних вод, з яких більше 300 є вивченими. Крім відомих санаторіїв, бальнеологічних комплексів, в Закарпатті є понад два десятки SPA та велнес-обєктів, що надають послуги кліматолікування, бальнеолікування, спелеотерапії. Найвідвідуванішими зонами рекреаційного туризму в нашій області є Синяк, Поляна, Голубине, Неліпино, Шаян, Сіль, Нижнє Солотвино, Ужгород, Карпати, Виноградово, Кваси, Сойми.

рибальський туризм – різновид туризму, метою якого є ловля риби та інших водних живих ресурсів. Рибальський туризм це водночас промисел і розвага. Статистика підтверджує, що багато людей, які досягли у житті певного визнання (це переважно політики, вчені, бізнесмени) були завзятими рибалками. Закарпатські туроператори пропонують рибалкам-туристам відвідати для ловлі елітних різновидів риби форелі, харіуса – урочище Воеводино, урочище Вовчий, село Чорноголова або ж ловля сомів місто Чоп, село Великі Комяти, не менш захоплюючою є рибалка на Тисі, де вершиною рибальського щастя є дунайський лосось або вугор.

садово-парковий туризм (садовий туризм, парковий туризм, квітковий туризм) – різновид туризму, пов’язаний з відвідуванням місцевостей садово-паркового мистецтва. Спеціальні пропозиції, пов’язані з відвідуванням мальовничих садів та парків Ужгорода (парк Лаудона, ботанічний сад), Мукачева (період цвітіння сакур та магнолій), Хуста (період цвітіння нарцисів), а також фестивалів квітів – фестиваль троянд в селі Дідово ще одна туристична новинка, яка повинна залучити гостей і посприяти розвитку внутрішнього туризму Закарпаття.

спелеологічний туризм (спелеотуризм, спелестеологічний туризм) – різновид туризму, зміст якого полягає в подорожах в природних підземних порожнинах (печерах) та подоланням в них різних перешкод (сифони, колодязі) з використанням різного спеціального спорядження (акваланги, карабіни, мотузки, гаки, індивідуальні страхувальні системи). Підвид спелеотуризму – спелестологічний тур, це дослідження історичних підземних об’єктів спелеологічними методами. На території Закарпаття відомо близько 50-ти печер. Більшість печер Закарпаття знаходиться на території Тячівського району. Найбільша печера – це печерна система Черлений Камінь, Тячівський р-н, що має довжину 1.200 метрів, знаходиться в долині річки Терешул. В печерну систему входять ярусні печери Сифон, Каньйон, Нова.  На території Угольського масиву відомо біля 30 карстових порожнин, входи до яких знаходяться досить високо (100-300 м) над рівнем долини. У Рахівському районі є багато старих закинутих шахт. Найцікавішими є Довгоруня та Черемшина, які знаходяться неподалік від села Ділового. Ці шахти є антропогенними утвореннями, але їх вертикальні ділянки мають природне походження. У Перечинському районі відомо кілька маленьких тектонічних печерок, розташованих на хребті Санаторія на висоті приблизно 500 м, а також печера на горі Полонина Руна. У Великоберезнянському районі природні порожнини розташовані недалеко від села Лубня, найбільша з них, завдовжки 138 м, – печера Ролінг Стоунз. В Ужгородському районі, на північ від с. Глибокого, є кілька шахт, утворених внаслідок добування залізної руди для анталовецького ливарного цеху в 1930-х роках. Печери різні за довжиною – від кількох метрів до 240 м.

сирний туризм – тури, що проходять по місцевостях – центрам виробництва сиру. Хоча більшість наявних у продажу сирів у краї виробляється з коров’ячого молока, в багатьох регіонах також виробляють сир з молока кіз та овець, у Закарпатті відомо центри сирного туризму це брендова сироварня в селі Нижнє Селище Хустського району та сирні фестивалі «Молочна ріка» село Стужися та «Гуцульська бринза» місто Рахів.

стоматологічний туризм – різновид туризму, головною метою якого є стоматологічне лікування чи перебування у стоматзакладах за межами своєї країни. Захворювання зубів є найбільш поширеними хворобами людини. За статистичними даними, більше 90% населення земної кулі страждає хворобами зубів. Настільки значне поширення цього страждання ставить перед органами охорони здоров’я завдання, спрямовані на розробку заходів профілактики виникнення хвороб зубів, вдосконалення методів лікування, вивчення причин, що породжують ці захворювання, одним з таких методів боротьби став і стоматологічний туризм. Враховуючи дешевизну стоматпослуг та наявність двох десятків пунктів прикордонного пропуску до Закарпаття їдуть споживачі цього екзотичного різновиду туризму, а відповідно під час проходження процедур знайомляться з пам’ятними місцями краю.

спортивний туризм – різновид туризму з подолання певного відрізку земної поверхні, який називають маршрутом. При цьому під «земною поверхнею» мається на увазі не лише ґрунтова поверхня Землі, але також і кам’яна, і водна. Під час проходження маршруту долаються різні специфічні природні перешкоди. Наприклад, гірські вершини і перевали (у гірському туризмі) або річкові пороги (у сплавах річками). В Закарпатті щороку в урочищі Дубки проходять міжнародні змагання зі спортивного туризму, а на горі Пікуй відбуваються щорічні спортивно-туристичні акції серед професіоналів.

туризм солодощів (солодкий туризм) – різновид туризму, пов’язаний з відвідуванням місць споживання та виробництва солодощів. Кондитерські традиції різних національностей: німців, угорців, словаків, австрійців Закарпаття вже кілька років приваблюють закордонного та внутрішнього туриста, саме для нього і було створено туристичний маршрут «Солодке Закарпаття» та солодку родзинку краю торт «Ужгород».

– тематичний туризм (подієвий туризм) – різновид туризму, основна мета якого присвячена якій-небудь події. Унікальні тури, що поєднують в собі традиційний відпочинок та участь в самих видовищних заходах планети, поступово завойовують все більшу популярність. Подієвий туризм – це чудова атмосфера свята, індивідуальні умови відпочинку і незабутні враження. В подієвому туризмі Закарпаття можна виділити кілька тематичних видів:

1) національні фестивалі і свята, загальне число яких сягає понад 300 протягом року;

2) театралізовані шоу – парад Миколаїв, Ужгородська регата, парад наречених;

3) фестивалі музики, кіно і театру – фестиваль Пора було, Сакура фест, Бавка;

4) гастрономічні фестивалі – Червене вино, Болирвершень, Закарпатське божоле, Гуцульська ріпа, Молочна ріка.

термальний туризм (геотермальний туризм) – різновид туризму, що пов’язаний з відвідування геотермальних вод. Терма́льні во́ди – підземні води, що мають підвищену температуру (вище 20 °C). У теплопостачанні існує розподіл джерел слаботермальние (20-50 ° C), термальні (50 – 75 ° C) і високотермальні (75 – 100 ° C), а в бальнеології – на теплі або субтермальні (20 – 37 ° C), термальні (37 – 42 ° C) і гіпертермальні (більше 42 ° C). Гарячі джерела Закарпаття здавна застосовувалися для лікування хворих, а відповідний розділ медицини називається бальнеологія. Найпопулярніші місця геотермального туризму – це Берегово, Косонь, Велятино, Виноградово, Нижнє Солотвино, Верхній Бистрий, де знаходяться відомі геотермальні басейни. 

– фото-туризм – різновид туризму, що пов’язаний із захоплення туристів фотографією, що у супроводі фотогіда знімають найживописніші та недоторкані масовими туристами місця. Фототуризм поєднує теорію і практику фотографії з подорожами в заповідні місця та відпочинком, зокрема до Смерекового каменю, Соколиних скель, Обавського каменю, озер Синевир та Липовецьке.

чайний туризм – тури, що проходять по місцевостях – центрам вирощування чайного куща. 1949 року бригада співробітників Всесоюзного науково-дослідного інституту чаю й субтропічних культур як експеримент висадила в декількох районах Закарпаття саджанці різних сортів чаю. В основному, це були грузинський, кубанський, індійський, явайський і цейлонський. Краще за інших акліматизувались до закарпатської землі, оточеної з усіх боків горами, грузинський і кубанський сорти. Учені мотивували це тим, що умови на Закарпатті максимально наближені до чайного району Грузії – Анасеули. У 1953 році академік Академії Наук СРСР І.Чхеїдзе заявив, що згодом Закарпаття зможе забезпечувати чаєм всю Україну. У своїй монографії “Культура чаю у Закарпатті” вчений відзначав удале географічне розташування області і м’який клімат, що дозволяє поставити виробництво чаю на промислову основу. Для такої голосної заяви в Чхеїдзе були всі підстави. Тоді фахівці-чаївники вже на третій рік після закладки плантації зуміли зібрати з гектару 1300 кілограмів чайного листа. На більш зрозумілій для споживача мові фінансів, виходить, що з кілограма сирого листа відповідно до існуючих норм, можна одержати 80-100 грамів готової продукції, а сьогодні туристи мають змогу відвідати унікальну чайну плантацію в 2,5 гектари поблизу міста Мукачево, яка вважається най північнішою плантацією чаю в Європі.

ягідний туризм – різновид туризму, що має на меті відвідування місць поширення диких ягід, пошук, споживання та купівлю ягід безпосередньо в ягідному регіоні. Лісові ягоди, яких чимало в Карпатах  – це безцінні джерела поживних речовин, вітамінів, мікро та макроелементів, що надають організму енергії, зміцнюють здоров’я та підсилюють імунітет. До дикорослих плодів і ягід відносять плоди зерняткових, що ростуть в лісах – яблуні, груші, горобини; кісточкових – абрикоса, дерена, аличі, терена, вишні, кизила (дерену); горіхоплідних – волоського горіха, ліщини, а також ягідних рослин – малини, ожини,  чорниці, суниць, брусниці, журавлини, буяхів, обліпихи. Найпопулярнішими маршрутами ягідного туризму є: Міжгірський, Воловецький та Перечинський райони. До прикладу у селі Гукливий  щороку проводиться фестиваль чорниць «Верховинська яфина».

У найближчій перспективі туристична галузь в Карпатах може очікувати на значний ажіотаж, оскільки у людей знизилися доходи, і є потреба буде переходити з туризму для багатого й вище середнього класу – до середнього й нижче середнього. А цей клас економічна основа нового європейського туристичного бренду «Карпати» – життя у сільських сади­бах, гостели, економ-мотелі, які зможуть дати відпочинок за принципом «достойна якість – низькі ціни». Нові туристичні шляхи активно створюються і в ближніх з Україною карпатських країнах. Нині Австрія, Словаччина, Чехія, Польща, Румунія, Сербія, Угорщина на своїх невдалих прикладах в туріндустрії переконалися, що треба дбати не лише про власні туристичні зони (а власникам об’єктів у цих зонах, не лише про свої обєкти), а разом співпрацювати на єдиний бренд – Карпати.

Сезонний потенціал туристичного бренду Карпати в контексті розвитку туристичної галузі в країнах Центрально-Східної Європи складає близько 10 мільйонів чоловік. Узагальнена інформація щодо формування туристського бренду «Карпати» в контексті розвитку туристичної галузі в країнах Центрально-Східної Європи спозиціонувала базові чотири напрями розвитку туризму у Закарпатського регіоні:

  1. Створення іміджу та реалізація програм направлених на підвищення інвестиційної діяльності.
  2. Формування довіри до національних виробників, комплексні програми просунення національних продуктів закордон.
  3. Створення іміджу привабливого туристичного напряму та створення програм залучення туристів на найбільш дохідні туристичні напрями.
  4. Створення програми привабливого іміджу території.

Федір Шандор