Архів теґу: Августин Волошин

«НОВІЙ СВОБОДІ» – 80 РОКІВ !!!

нс1Якось непомітно пройшла одна із знакових подій в історії Закарпаття – 80 років від дня виходу у світ першого номеру щоденної газети «НОВА СВОБОДА». Чому я говорю про неї і відзначаю як важливий цей ювілей? Відповідь я дам досить прагматичну. Всі знавці і шанувальники минулого нашого регіону не можуть заперечити той факт, що ця новинка, яка хоч і виходила друком менше ніж один рік (15 червня 1938 року – 15 березня 1939 року), все ж стала ХРОНІКОЮ багатьох тогочасних подій в історії чи не найскладніших днів і місяців життєдіяльності закарпатців.

«НОВА СВОБОДА» – унікальне джерело того часу. Це свідчення рівня регіональної журналістики і політичної публіцистики, суспільно-політичної думки і авторських поглядів, друкарської справи, мовного та літературного розвою, а найголовніше – підтвердження буденного життя жителів краю, доказ їх буденних справ, політичних, економічних, соціальних, культурних, релігійних та інших дій, переживань, мрій і сподівань…

15 червня 1938 року Августин Волошин, який був одним із «батьків» газети, у матеріалі на першій сторінці писав: “Сердечно витаю всіх читачів, особливо тих, що своїми лептами і своєю працею причинилися до здійснення давного нашого бажання: мати свій независимий, нашим національним справам відданий щоденник…».

І справді «НОВА СВОБОДА» стала літописцем національної радості й трагедії закарпатських українців. Новинка разом із ними співпереживала державне будівництво Карпатської України.

«НОВА СВОБОДА» – це джерело історичних знань. З її шпальт ми дізнаємося про такі знакові події в історії регіону як:

Мюнхенська змова і Віденський арбітраж, за якими територія тогочасної Підкарпатської Русі зазнавала кардинальних змін і скорочувалася у рази;

соціально-економічний і культурно-духовний розвиток краю;

перенесення столиці регіону з Ужгорода до Хуста;

формування чотирьох автономних урядів Підкарпатської Русі/Карпатської України;

проведення виборів до першого регіонального парламенту – Сойму Карпатської України;

напади угорських і польських терористів на міста і села регіону;

проголошення автономії Підкарпатської Русі та незалежності Карпатської України.

Подій описано й інших дуже і дуже багато…

Новинка позиціонувала себе як український незалежний тижневик. Факт виходу щоденної газети для того часу вже є героїчним! «НОВА СВОБОДА» буде стояти на основі єдности й цілости нашої держави, та захоронення її демократичного республіканського ладу, – писав у тій же ж статті «З першим числом українського щоденника» Августин Волошин.

Але найщиріше, на мій погляд, звучать інші його слова, що стали свідченням довгоочікуваної радості щодо виходу першого номера газети: «Віримо, що наш часопис станеться відголоском бажань найширших кругів народу, буде органом народньої думки і народньої совісти».

Так чи інакше, а «НОВА СВОБОДА», котрій виповнилося днями 80 років, постала в авангарді переліку одних із найвідоміших періодичних видань в історії Закарпаття…

Маріан ТОКАР, Агенція досліджень “КАРПАТІЯ”

 

З історії політичної думки Закарпаття: радикальний націоналізм Степана Росохи та Івана Рогача

Політичні погляди провідних діячів Карпатської України представляла й група молодих радикалів-націоналістів. До них відносять Степана Росоху, Івана Рогача та ін., які виховувалися на традиціях українського націоналізму й виступали опонентами поміркованим представникам старшого покоління регіонального політикуму (А.Волошин, брати Бращайки та ін.). Продовження

З історії політичної думки Закарпаття: еволюція державницьких поглядів Августина Волошина

Волошин_СпоминыІсторія політичної думки України є змістовно неповною без аналізу політичних ідей та ідеологічних напрямів Закарпаття, які творилися й мали значний вплив на суспільно-політичні процеси в регіоні. Як і історія, так і політико-ідеологічна мозаїка мали свої історичні та сутнісні особливості. Принаймні український політичний напрям у міжвоєнний період в Закарпатті викристалізувався в жорсткій багатогранній боротьбі (політико-державній, партійній, культурно-національній, мовній) з русо- та угрофільством. Продовження

Витоки політичної думки на Закарпатті: історичні передумови та регіональна особливість

Герб_ЗакПолітичну думку Закарпаття та її еволюцію слід розглядати крізь призму перипетій суспільно-політичного розвитку кінця ХІХ – початку ХХ століття. Адже лише у цей час розпочався ефективний політичний розвиток регіону. Логічність розуміння сказаного слід шукати в можливостях і перспективах закарпатських українців впливати на перебіг політичних подій, вирішувати важливі політичні завдання на власний розсуд.  Продовження

У пошуках правди про смерть Августина Волошина (до 70-річчя відходу у вічність Президента Карпатської України)

Avgust-7Про останні місяці життя Президента Карпатської України Августина Волошина у Лефортівській в’язниці та його смерть у Бутирській лікарні в період допитів слідчими військової контррозвідки “Смерш” у липні 1945 року написано чимало. Я був причетний до архівного пошуку та забезпечення можливості широкому колу української та світової громадськості й особисто ознайомився у 1989 році з оригіналом його слідчої справи.

Продовження

«Урядники для народа, а не народ для урядників!»: одне з перших інтерв’ю прем’єра Карпатської України Августина Волошина

У світлі останніх подій в сучасній Україні актуальним видається інтерв’ю редактора “Нової Свободи” 75-тирічної давності, яке опубліковане в названій карпато-українській урядовій газеті 30 жовтня 1938 року. Називається воно «Розмова з паном премєром Августином Волошином». Гасла, виголошені головою уряду Карпатської України / Підкарпатської Русі Августином Волошином у ньому, слугують виявом морального й чесного принципу державотворення, розуміння пріоритетних його завдань.

Продовження

Чи була «КАРПАТСЬКА СІЧ» народною самообороною? Факти проти фальсифікацій!

s419x0-news-1369174914Історія Закарпаття насичена знаковими подіями і відображена в долі цього регіону. Цей факт неможливо заперечити. Тема Карпатської України і Карпатської Січі також є і буде однією з яскравих сторінок у життєписі місцевого населення. Цей факт неможливо переоцінити. Його визнають у науковому світі попри скептицизм антиукраїнства. Спроби фальсифікувати минуле все ж наштовхуються на просте нерозуміння, або ж небажання визнавати природний плин історичних подій. Проблема дискусії, на наше переконання, лежить виключно у політичній площині, а конкретніше – у політиканстві. У дні святкування 75-ої річниці Карпатської Січі варто черговий раз наголосити на відповідності фактів історичному визнанню подій. То чи логічним було розбудовувати Карпатську Січ як формування збройних сил?

Продовження

Спомины. Августин Волошин / № 10 серії “КР”

Спомини-1Серійне видання брошур на просвітницьку тематику було ініційоване редакцією ужгородської газети «Русин» у 1923 році (за сприяння віце-губернатора Підкарпатської Русі Петера Еренфельда). У редакції працювали Ф. Тихий, В. Гренджа-Донський, А. Штефан, А. Ворон, М. Качанюк.

Книжечка «Спомины» Августина Волошина вийшла в Ужгороді у 1923 році як №10 серії «Книжки «Русина». У змісті: відомості про заснування «Общества св. Василія Великого» та акціонерного товариства «Уніо», церковну історію та початки регіональної періодики, заснування Ужгородської Руської Народної Ради. Редагував видання Франциск Тихій (Франтішек Тихий).

 Переглянути

Спортивна публіцистика в закарпатській пресі 1920 – 30-х років

sport1920 – 1930-ті роки в історії Закарпаття позначені вагомими змінами в суспільно-політичному й культурно-національному житті. Ці зміни знаходили своє відображення й у місцевій пресі. Як слушно зауважував І. Добош, “після приєднання Закарпаття до Чехословаччини у 1919 р. і до окупації краю Угорщиною в 1938 – 1939 рр. періодика тут зросла і кількісно, і якісно”. О. Мишанич у свою чергу стверджував, що навіть за приблизними підрахунками в закарпатському краї за 20 років згаданого періоду виходило близько 80 газет і журналів українською, російською, угорською і чеською мовами, у той час як за радянської влади в 1950 – 1980-х років в області видавали тільки 3 обласні, 12 районних газет і жодного журналу.

Продовження

«Руські хлібороби» – перша партія українських автономістів Закарпаття

Руська-ниваПеріод становлення і розвитку автономних політичних партій українського спрямування в Підкарпатській Русі мав свої особливості. Вони полягали в об’єктивних та су¬б’єктивних передумовах його зародку, своєрідному по¬літично-партійному “природному відборі” і, що найважливіше, – в кінцевому результаті. Після Першої світової війни місцеві жителі отримали політичні права та свободи, що гарантувалися Конституцією Чехословацької Республіки 1920 року. Наслідком цього стало створення перших політичних партій, у тому числі проукраїнської орієнтації. Саме у цей час зародилися політичні сили, які визначалися із політично-національною спрямованістю і почали боротьбу за реалізацію своїх планів.

Продовження

  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • >