Архів теґу: Августин Волошин

З історії політичної думки Закарпаття: радикальний націоналізм Степана Росохи та Івана Рогача

Політичні погляди провідних діячів Карпатської України представляла й група молодих радикалів-націоналістів. До них відносять Степана Росоху, Івана Рогача та ін., які виховувалися на традиціях українського націоналізму й виступали опонентами поміркованим представникам старшого покоління регіонального політикуму (А.Волошин, брати Бращайки та ін.). Продовження

З історії політичної думки Закарпаття: еволюція державницьких поглядів Августина Волошина

Волошин_СпоминыІсторія політичної думки України є змістовно неповною без аналізу політичних ідей та ідеологічних напрямів Закарпаття, які творилися й мали значний вплив на суспільно-політичні процеси в регіоні. Як і історія, так і політико-ідеологічна мозаїка мали свої історичні та сутнісні особливості. Принаймні український політичний напрям у міжвоєнний період в Закарпатті викристалізувався в жорсткій багатогранній боротьбі (політико-державній, партійній, культурно-національній, мовній) з русо- та угрофільством. Продовження

Витоки політичної думки на Закарпатті: історичні передумови та регіональна особливість

Герб_ЗакПолітичну думку Закарпаття та її еволюцію слід розглядати крізь призму перипетій суспільно-політичного розвитку кінця ХІХ – початку ХХ століття. Адже лише у цей час розпочався ефективний політичний розвиток регіону. Логічність розуміння сказаного слід шукати в можливостях і перспективах закарпатських українців впливати на перебіг політичних подій, вирішувати важливі політичні завдання на власний розсуд.  Продовження

У пошуках правди про смерть Августина Волошина (до 70-річчя відходу у вічність Президента Карпатської України)

Avgust-7Про останні місяці життя Президента Карпатської України Августина Волошина у Лефортівській в’язниці та його смерть у Бутирській лікарні в період допитів слідчими військової контррозвідки “Смерш” у липні 1945 року написано чимало. Я був причетний до архівного пошуку та забезпечення можливості широкому колу української та світової громадськості й особисто ознайомився у 1989 році з оригіналом його слідчої справи.

Продовження

«Урядники для народа, а не народ для урядників!»: одне з перших інтерв’ю прем’єра Карпатської України Августина Волошина

У світлі останніх подій в сучасній Україні актуальним видається інтерв’ю редактора “Нової Свободи” 75-тирічної давності, яке опубліковане в названій карпато-українській урядовій газеті 30 жовтня 1938 року. Називається воно «Розмова з паном премєром Августином Волошином». Гасла, виголошені головою уряду Карпатської України / Підкарпатської Русі Августином Волошином у ньому, слугують виявом морального й чесного принципу державотворення, розуміння пріоритетних його завдань.

Продовження

Чи була «КАРПАТСЬКА СІЧ» народною самообороною? Факти проти фальсифікацій!

s419x0-news-1369174914Історія Закарпаття насичена знаковими подіями і відображена в долі цього регіону. Цей факт неможливо заперечити. Тема Карпатської України і Карпатської Січі також є і буде однією з яскравих сторінок у життєписі місцевого населення. Цей факт неможливо переоцінити. Його визнають у науковому світі попри скептицизм антиукраїнства. Спроби фальсифікувати минуле все ж наштовхуються на просте нерозуміння, або ж небажання визнавати природний плин історичних подій. Проблема дискусії, на наше переконання, лежить виключно у політичній площині, а конкретніше – у політиканстві. У дні святкування 75-ої річниці Карпатської Січі варто черговий раз наголосити на відповідності фактів історичному визнанню подій. То чи логічним було розбудовувати Карпатську Січ як формування збройних сил?

Продовження

Спомины. Августин Волошин / № 10 серії “КР”

Спомини-1Серійне видання брошур на просвітницьку тематику було ініційоване редакцією ужгородської газети «Русин» у 1923 році (за сприяння віце-губернатора Підкарпатської Русі Петера Еренфельда). У редакції працювали Ф. Тихий, В. Гренджа-Донський, А. Штефан, А. Ворон, М. Качанюк.

Книжечка «Спомины» Августина Волошина вийшла в Ужгороді у 1923 році як №10 серії «Книжки «Русина». У змісті: відомості про заснування «Общества св. Василія Великого» та акціонерного товариства «Уніо», церковну історію та початки регіональної періодики, заснування Ужгородської Руської Народної Ради. Редагував видання Франциск Тихій (Франтішек Тихий).

 Переглянути

Спортивна публіцистика в закарпатській пресі 1920 – 30-х років

sport1920 – 1930-ті роки в історії Закарпаття позначені вагомими змінами в суспільно-політичному й культурно-національному житті. Ці зміни знаходили своє відображення й у місцевій пресі. Як слушно зауважував І. Добош, “після приєднання Закарпаття до Чехословаччини у 1919 р. і до окупації краю Угорщиною в 1938 – 1939 рр. періодика тут зросла і кількісно, і якісно”. О. Мишанич у свою чергу стверджував, що навіть за приблизними підрахунками в закарпатському краї за 20 років згаданого періоду виходило близько 80 газет і журналів українською, російською, угорською і чеською мовами, у той час як за радянської влади в 1950 – 1980-х років в області видавали тільки 3 обласні, 12 районних газет і жодного журналу.

Продовження

«Руські хлібороби» – перша партія українських автономістів Закарпаття

Руська-ниваПеріод становлення і розвитку автономних політичних партій українського спрямування в Підкарпатській Русі мав свої особливості. Вони полягали в об’єктивних та су¬б’єктивних передумовах його зародку, своєрідному по¬літично-партійному “природному відборі” і, що найважливіше, – в кінцевому результаті. Після Першої світової війни місцеві жителі отримали політичні права та свободи, що гарантувалися Конституцією Чехословацької Республіки 1920 року. Наслідком цього стало створення перших політичних партій, у тому числі проукраїнської орієнтації. Саме у цей час зародилися політичні сили, які визначалися із політично-національною спрямованістю і почали боротьбу за реалізацію своїх планів.

Продовження

Орієнтаційні засади перших педагогічних товариств Закарпаття

duhnovych

Олександр Духнович – організатор педагогічного єднання в Закарпатті

Характер освітньо-просвітницької діяльності педагогів у Закарпатті має давні історичні традиції. Будучи одним із відсталих регіонів Австро-Угорщини за всіма показниками розвитку в другій половині ХІХ століття, край потерпав, у тому числі, й від національно-культурного та освітнього гніту з боку політики титульної нації. Соціально-економічна нестабільність і культурне зубожіння глибоко торкнулися всіх верств місцевого населення. Однак, якщо в політичному житті перспективи відстоювання своїх прав закарпатцями були за межею можливого, оскільки політична система чітко контролювалася центром, то в культурно-просвітницькому аспекті умови були не такі й безнадійні.

Продовження

  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • >