Архів теґу: Віктор Кічера

Щомісячник «Вісти з Чернечої гори». 1934 – 1935 рр.

Изображение 1934,Ч1,с1Подаємо номери маловідомого періодичного видання василіан провінції св. Миколая, що на Підкарпатській Русі. Щомісячник «Вісти з Чернечої гори» має свої унікальні особливості – невеликий тираж, обмеженість адресатів та стислий (подеколи літописний) виклад інформації. За стилем радше нагадує газетну листівку створену друкарським способом. Видання виходило щонайменше два роки (1934 – 1935 рр.). У змісті коротко повідомлялося про події та осіб пов’язаних з Мукачівським монастирем, що на Чернечій Горі. Перший номер видання датується 1 січня 1934 року, а останній з відомих номерів – 18 грудня 1935 р. Видання рясніє полонізмами, адже видавалося після успішної реформи, яка завершилася 1932 року і проводилася галицькими василіанами з Польщі.

Віднайдено й подано для «заКарпатія» істориком Віктором Кічерою з Ужгорода. Продовження

Особливості освіти і виховання монахів у Закарпатті

Освіту та виховання ченці отримували у монастирях, живучи з перших днів у спільноті, що дозволяло одночасно проводити нагляд за поведінкою. При монастирях діяли початкові школи, для вихідців із простих сімей, які мали природні здібності.

Продовження

Поведінкові норми монахів василіан (на прикладі Мукачівської єпархії)

Вивчення поведінкових норм у суспільстві є важливою складовою досліджень соціальної історії. Не секрет, що духовенство в історичній ретроспективі займає особливе становище у соціумі. Своєрідними стовпами еклезіального етосу Церков східного обряду та моральних імперативів духовенства загалом являються монахи. Проте якщо священики працюючи переважно на парафіях постійно змушені контактувати із вірниками й дотримуватися соціальних норм (бути прикладом для інших), то ченці проживаючи в монастирях мало спілкувалися зі світськими особами, особливо у класичний період. Які ж особливості поведінкових норм чернецтва?

Продовження

Розвиток чи занепад еклезіального етосу ЧСВВ на Підкарпатській Русі?

У статті йдеться про суперечливий період існування Чину святого Василія Великого (ЧСВВ) пов’язаний із реформою та поширенням націоналізму серед монашої спільноти. Якщо запроваджені зміни в цілому справили позитивний вплив на Чин, то поширення націоналізму серед ченців призвело до занепаду еклезіального етосу, елементарних моральних та культурних норм.

Продовження

Ліквідація василіанських монастирів на Закарпатті радянською владою

Проблема ліквідації монастирів ЧСВВ на Закарпатті висвітлена вкрай мало. Це при тому, що самі монастирі фактично стали засновниками світської церкви даного регіону, а першим єпископом, який не складав чернечих обітів, був А. Бачинський. В наступні періоди Чин Святого Василія Великого (ЧСВВ) був опорою і фундаментом єпархії.

Продовження

Девіантність духовенства за щоденником Йосифа де Камеліса

Сучасні виклики в історичній науці все частіше змушують ремісників із цеху музи Кліо звертати увагу на суміжні дисципліни. Адже ігнорування істориками соціальних, а подекуди навіть виключно побутових історій створює ілюзорні уявлення про події, осіб і навіть окремі суспільні стани, в тому числі про духовенство. Мало хто наважиться заперечити існування виключно/переважно позитивних уявлень про постать священика в Церкві незалежно від конфесії. І це цілком нормально і дійсно так. В ідеалі, за Кодексом Канонів Східних Церков, одним з перших обов’язків священика бути «зразком для стада» (Путівник по Східному кодексу. Коментар до кодексу канонів Східних церков. / За ред. Дж. Недунгатта. – Т. І. – Львів: Свічадо, 2008.– С. 236). Але чи справді притаманна усім священикам євангелічна чистота? Для цього варто обрати не ХХ ст. з усіма його «-ізмами», де дотримання канонів багатьом духовним отцям «коштувало значних зусиль», і навіть не класичні ХІХ, чи достатньо консервативне ХVІІІ ст., а кін. ХVІІ ст.

Продовження