Архів теґу: Закарпаття

Великі Геївці: історія ужанського села від початків до радянської окупації

19987411_1992494210982291_1108584805_nСучасний стан вітчизняної історіографії вимагає окрім розширенням предметних полів регіональної історії, зосередження уваги на невеликі соціуми і малопомітні на перший погляд персонажі [1]. До такого предметного поля можна віднести історію окремо взятого села. Продовження

Витоки політичної думки на Закарпатті: історичні передумови та регіональна особливість

Герб_ЗакПолітичну думку Закарпаття та її еволюцію слід розглядати крізь призму перипетій суспільно-політичного розвитку кінця ХІХ – початку ХХ століття. Адже лише у цей час розпочався ефективний політичний розвиток регіону. Логічність розуміння сказаного слід шукати в можливостях і перспективах закарпатських українців впливати на перебіг політичних подій, вирішувати важливі політичні завдання на власний розсуд.  Продовження

Іван Прінц – закарпатський активіст і герой!

Із здобуттям незалежності України стало можливим дійсно реально, з використанням Української національної ідеї, нового бачення історії виховувати в нашої молоді патріотизм, гордість за свою батьківщину, показувати велич свого народу, зокрема, на прикладі здобутків Карпатської України, маленької європейської території, де проживали горді, освічені, працьовиті, свободолюбиві люди, які протягом тисячі років зберегли свою слов’янську ідентичність, культуру, мову, традиції. Так як інші народи західної Європи, після розпаду Чехословацької Республіки, жителі Підкарпатської Русі під проводом Президента Августина Волошина створили незалежну – Карпатську Україну.

Продовження

Особливості менталітету українців і русинів

Відома сентенція О. Маковея – «Від Сяну і по Дон – русин всюди автохтон» (ще в ХІХ ст. етнонім русин вживався на всій території України, зараз зберігся лише на Закарпатті). Те саме чуємо і в словах В.Вербицького до гімну України – «…згинуть наші вороженьки від Сяну до Дону…», що не дивно, оскільки українська етнічна територія більша від існуючої державної чи не в два рази.

Продовження

Маріан Токар: «У політиці треба давати шанс людям нового покоління, нового типу мислення»

OLYMPUS DIGITAL CAMERAНа 23-му році незалежності в України почали нахабно відбирати частину її території. Загальна картина, ясна річ, є невтішною і тривожною, загрожує серйозними наслідками для суверенітету держави і життя її громадян. Попри те, що «штормить» поки що Крим і Схід України, осторонь подій не залишаються і західні регіони. Найважливіше питання сьогодні – як далеко зайде Росія у своїх імперських амбіціях та як її зупинити? Чимало роздумів викликають дії нової влади, реакція світу на українську ситуацію, а також підготовка до майбутніх президентських виборів в умовах кризової ситуації й практично воєнного стану. Тож про революційні події, можливості та реалії нашої держави, а також перспективи найзахіднішого регіону – у розмові з Маріаном Токарем, директором Науково-дослідного інституту політичної регіоналістики, кандидатом історичних наук, професором.

Продовження

Історичні особливості становлення політичної еліти Закарпаття (перша чверть ХХ століття). Віктор Петрецький

вавилонУ праці досліджується процес становлення та формування політичної еліти Закарпаття у першій чверті ХХ століття. Однією із важливих проблем краю була відсутність власної політичної еліти і харизматичних лідерів. З часом її роль взяла на себе інтелігенція. Акцентується увага на тому, що суспільно-політичний рух у Закарпатті не був однорідним. У ньому формувалися течії і напрями, що відбивали інтереси та ідеологію різних суспільнополітичних груп.
Видання розраховане на широке коло читачів, фахівців, державних службовців, краєзнавців.

Переглянути

Наш місцевий Вавилон. Степан Черничко, Чілла Фединець

вавилон111Історія мовної політики на території сучасного Закарпаття у першій половині ХХ століття (до 1944 року)

Закарпаття у XX столітті належало декільком країнам, навіть були періоди, коли територія регіону підпорядковувалася одночасно різним державам. Саме тому історія краю є унікальною, в якому часто співіснували докорінно протилежні одне одному мовно-політичні прагнення. Використання та функціональний розвиток мов залежав від історичних, політичних, економічних, соціально-культурних, соціально-демографічних та ідеологічних факторів. У монографії розглядається мовна політика саме як сукупність таких чинників.

Переглянути

Щомісячник «Вісти з Чернечої гори». 1934 – 1935 рр.

Изображение 1934,Ч1,с1Подаємо номери маловідомого періодичного видання василіан провінції св. Миколая, що на Підкарпатській Русі. Щомісячник «Вісти з Чернечої гори» має свої унікальні особливості – невеликий тираж, обмеженість адресатів та стислий (подеколи літописний) виклад інформації. За стилем радше нагадує газетну листівку створену друкарським способом. Видання виходило щонайменше два роки (1934 – 1935 рр.). У змісті коротко повідомлялося про події та осіб пов’язаних з Мукачівським монастирем, що на Чернечій Горі. Перший номер видання датується 1 січня 1934 року, а останній з відомих номерів – 18 грудня 1935 р. Видання рясніє полонізмами, адже видавалося після успішної реформи, яка завершилася 1932 року і проводилася галицькими василіанами з Польщі.

Віднайдено й подано для «заКарпатія» істориком Віктором Кічерою з Ужгорода. Продовження

Соціалізація дітей трудових мігрантів Закарпаття (SR№7)

obkl_SR7Переглянути

Дослідження присвячене виявленню та аналізу специфічних особливостей життєвих труднощів у процесі соціалізації дітей транскордонних трудових мігрантів на прикладі Закарпатської області. На емпіричному матеріалі доведено, що діти українських трудових мігрантів мають власну систему ціннісних диспозицій (смислів) щодо розуміння життєвих особистих та сімейних труднощів і способів їхнього долання. Видання розраховане на широке коло читачів, фахівців, державних службовців, краєзнавців. 

Автор: Вікторія Рюль 

Ювілеї 2014 року – символи Закарпаття

кпПрийдешній 2014 рік буде насичений чималими подіями, які мають знакове відношення до історичної спадщини в Закарпатті. І важливо не те, як і на якому рівні в регіоні відзначатимуться ці події. Важливіше понад усе наше ставлення до минулого, адже воно є символізованим віддзеркалення подій і явищ у майбутньому. А гідність щирого патрота-закарпатця, впевнений, не дасть бодай знаковим історичним фактам канути у забуття!

Продовження