Архів теґу: ЗаКарпатія

З історії політичної думки Закарпаття: радикальний націоналізм Степана Росохи та Івана Рогача

Політичні погляди провідних діячів Карпатської України представляла й група молодих радикалів-націоналістів. До них відносять Степана Росоху, Івана Рогача та ін., які виховувалися на традиціях українського націоналізму й виступали опонентами поміркованим представникам старшого покоління регіонального політикуму (А.Волошин, брати Бращайки та ін.). Продовження

Гуцульська родина з Богдана на фото ХІХ століття

_МолдавчукПід час перегляду старих фотографій родинного архіву до рук потрапила стара унікальна фотографія. Надрукована вона на дуже тонкому папері, пожовклому від часу.

Стан фотографії поганий, адже вік її немалий. Це фото належить до одного з перших, коли в Європі в ХІХ столітті почали робити фотографічні знімки. Продовження

ЛІТО-2017: «ПОЛІТ» НОРМАЛЬНИЙ. Просвітницько-пізнавальний сайт “заКарпатія” з любов”ю до рідного краю…

печатка_1Влітку наш просвітницько-пізнавальний сайт «заКарпатія» отримав нове дихання завдяки читачам і дописувачам. Найголовніше, що ми й надалі розраховуємо на щирих поціновувачів історії та культури Закарпаття, суміжних з ним регіонів, а також усієї України.
Продовження

Uzhhorod. Lenin, goodbay…

0001У 1991 році одна з центральних площ Ужгорода з радістю прощалася з пам”ятником Леніну. Він простояв тут з 1974 року. Рішення про демонтаж тоді прийняла Ужгородська міська рада. Це була перша хвиля “Ленінопаду” в Україні…

У пошуках своєї України…

17203190_1853188901629716_1696061806383609900_n20-те століття для українських земель було надзвичайно складним у контексті їх державотворення. Після розпаду Австро-Угорської та Російської монархій, до складу яких входили українські етнічні території, розпочалися пошуки шляхів реалізації політико-державної організації українського суспільства. Продовження

З історії «Просвіти» в селі Оноківці поблизу Ужгорода

Onokovcy_gerbУ 1990-х роках науковою інтелігенцією Закарпаття зроблено значний крок з відновлення й висвітлення історичного минулого регіону. Чільне місце у цьому процесі посідає період входження Срібної Землі до складу Чехословацької республіки (1919 – 1939 рр.).

Зокрема, з кожним роком відкриваються все нові й нові сторінки історії української культурно-освітньої громадської організації «Просвіти», яка мала свої осередки по всій території Закарпаття. Це важливо тепер, особливо напередодні 100-річчя від часу заснування товариства. На інтернет-сайтах, у періодичній пресі, в щорічних «Календарях «Просвіти», в наукових збірниках чи окремими книжками з’являються історичні нариси про діяльність сільських читалень, про їхніх керівників та рядових членів, про роль осередку в житті місцевих громад тощо. Але, незважаючи на це, конкретна діяльність багатьох осередків є маловідомою, і такі сторінки історії чекають своїх дослідників, очікують на поширення серед широкої публіки. Однією із таких є сторінка історії села Оноківці поблизу Ужгорода. Продовження

Добровільні пожежні дружини в історії Закарпаття

Історія пожежної справи в міжвоєнному Закарпатті 1920-30-х років є чудовим прикладом самоорганізації місцевих громад і однією із цікавих сторінок минулого, коли регіон під назвою Підкарпатська Русь входив до складу Чехословацької республіки… Фото із домашнього архіву Маріана Токаря

Пожежник

Закарпатська гілка роду Бачинських

герб БачинськихРодинне дерево Бачинських на Закарпатті починають «будувати» з греко-католицького священика Івана Бачинського, який служив у селі Райфайловці (нині територія Словаччини, округ Вранов над Топлем Пряшівського краю) — мого 7 раз прадіда (9 покоління). Він народився в Бачині в 70-х роках XVII століття (1666 рік). З дружиною Пелагеєю вони мали дочку та п’ятьох синів, четверо з яких були духовними особами, а саме Василь – (1695 – ?) мій 7 раз прадід, Степан (1694 – 1739) – батько марамороського вікарія Андрея Бачинського (1719 – 1759), Данило (1707 – 1775), Сімеон (1693 – 1726) та Федор (1693 – 1775) – батько єпископа Андрея Бачинського.  Продовження

Український чин Закарпаття під час угорської окупації та становлення радянського тоталітарного режиму (1939 – 1945)

zavantazhenniaДана публікація була підготовлена мною ще у 2013 році. Але, на мій погляд, вона не втратила своєї актуальності і тому вирішив опублікувати її спочатку на сайті “Закарпаття онлайн”, а тепер на прохання колеги дав згоду й “заКарпатії”. Однак, наперед мушу дати попереднє коротке пояснення до змісту статті.

Спочатку хочу зорієнтувати читача в деяких аспектах даної публікації. Насамперед, проінформувати про те, що дана публікація готувалася як передмова до планованого другого перевидання книжки: «Український чин Закарпаття. Архівні матеріали, документи, дослідження, спомини». До мене звернулися з відповідною пропозицією написання передмови. На мою електронну пошту були вислані всі необхідні матеріали, які я проштудіював, прочитав уважно ще раз перше видання і відповідно написав дану передмову, яку відіслав замовникам.  Однак, далі після активізації суспільно-політичних процесів в Україні восени 2013 року (Майдан, російська інтервенція в Криму і на Донбасі) з невідомих мені причин проект перевидання книжки був відкладений, ініціатива згасла. Продовження

Великі Геївці: історія ужанського села від початків до радянської окупації

19987411_1992494210982291_1108584805_nСучасний стан вітчизняної історіографії вимагає окрім розширенням предметних полів регіональної історії, зосередження уваги на невеликі соціуми і малопомітні на перший погляд персонажі [1]. До такого предметного поля можна віднести історію окремо взятого села. Продовження

  • Сторінка 1 з 5
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • >