Архів теґу: ЗаКарпатія

«НОВІЙ СВОБОДІ» – 80 РОКІВ !!!

нс1Якось непомітно пройшла одна із знакових подій в історії Закарпаття – 80 років від дня виходу у світ першого номеру щоденної газети «НОВА СВОБОДА». Чому я говорю про неї і відзначаю як важливий цей ювілей? Відповідь я дам досить прагматичну. Всі знавці і шанувальники минулого нашого регіону не можуть заперечити той факт, що ця новинка, яка хоч і виходила друком менше ніж один рік (15 червня 1938 року – 15 березня 1939 року), все ж стала ХРОНІКОЮ багатьох тогочасних подій в історії чи не найскладніших днів і місяців життєдіяльності закарпатців.

«НОВА СВОБОДА» – унікальне джерело того часу. Це свідчення рівня регіональної журналістики і політичної публіцистики, суспільно-політичної думки і авторських поглядів, друкарської справи, мовного та літературного розвою, а найголовніше – підтвердження буденного життя жителів краю, доказ їх буденних справ, політичних, економічних, соціальних, культурних, релігійних та інших дій, переживань, мрій і сподівань…

15 червня 1938 року Августин Волошин, який був одним із «батьків» газети, у матеріалі на першій сторінці писав: “Сердечно витаю всіх читачів, особливо тих, що своїми лептами і своєю працею причинилися до здійснення давного нашого бажання: мати свій независимий, нашим національним справам відданий щоденник…».

І справді «НОВА СВОБОДА» стала літописцем національної радості й трагедії закарпатських українців. Новинка разом із ними співпереживала державне будівництво Карпатської України.

«НОВА СВОБОДА» – це джерело історичних знань. З її шпальт ми дізнаємося про такі знакові події в історії регіону як:

Мюнхенська змова і Віденський арбітраж, за якими територія тогочасної Підкарпатської Русі зазнавала кардинальних змін і скорочувалася у рази;

соціально-економічний і культурно-духовний розвиток краю;

перенесення столиці регіону з Ужгорода до Хуста;

формування чотирьох автономних урядів Підкарпатської Русі/Карпатської України;

проведення виборів до першого регіонального парламенту – Сойму Карпатської України;

напади угорських і польських терористів на міста і села регіону;

проголошення автономії Підкарпатської Русі та незалежності Карпатської України.

Подій описано й інших дуже і дуже багато…

Новинка позиціонувала себе як український незалежний тижневик. Факт виходу щоденної газети для того часу вже є героїчним! «НОВА СВОБОДА» буде стояти на основі єдности й цілости нашої держави, та захоронення її демократичного республіканського ладу, – писав у тій же ж статті «З першим числом українського щоденника» Августин Волошин.

Але найщиріше, на мій погляд, звучать інші його слова, що стали свідченням довгоочікуваної радості щодо виходу першого номера газети: «Віримо, що наш часопис станеться відголоском бажань найширших кругів народу, буде органом народньої думки і народньої совісти».

Так чи інакше, а «НОВА СВОБОДА», котрій виповнилося днями 80 років, постала в авангарді переліку одних із найвідоміших періодичних видань в історії Закарпаття…

Маріан ТОКАР, Агенція досліджень “КАРПАТІЯ”

 

В УЖГОРОДІ ЗАВЕРШИЛИСЯ НАВЧАЛЬНІ «АНТИДЕЗІНФОРМАЦІЙНІ» ЗАНЯТТЯ ПЕДАГОГІВ. Проект «Боротьба з етнічною дискримінацією та антисемітизмом в Закарпатті» увійшов у фінальну стадію

IMG_4088Останньої суботи квітня в Ужгороді завершилися двоетапні публічні заходи для закарпатських учителів і вихователів, які складалися з щомісячних п’яти навчально-інформаційних семінарів та трьох тренінгів-практикумів. Вони проходили під головуванням ГО «Агенція досліджень «Карпатія» в рамках проекту «Боротьба з етнічною  дискримінацією та антисемітизмом в Закарпатті» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

IMG_4062Заключний семінар був присвячений темі «STOP дезінформації! Творимо громадянське суспільство разом!» і об’єднав думки в дискусії з приводу проблем сучасного розвитку громадянського суспільства у поліетнічному Закарпатті. До участі в заході запросили депутата Ужгородської міської ради й лідера «Об’єднання ромів Ужгорода» Мирослава Горвата, який поділився роздумами про сучасне життя, проблеми, освітньо-виховні тенденції ромського населення в регіоні. Разом із своїм заступником Петром Габрином він підготував і озвучив доповідь на тему «Освіта ромської молоді Закарпаття: досягнення та проблеми», яка викликала палку дискусію серед присутніх.

IMG_4151Не менш емоційним видалося обговорення доповіді магістра політології Ужгородського національного університету Микити Найгебавера, котрий виніс на розсуд учасників і гостей проекту питання нового освітнього законодавства, комеморації та реакції на це громадянського суспільства, зокрема й представників різних національних меншин.

Традиційно попрацювали тренери Кристина Червеняк, Євген Ясінський, котрі подали аспекти розвитку громадських інститутів національних меншин Закарпаття та їх роль у захисті прав національних меншин, а також виховання толерантної особистості в полікультурному регіоні.

IMG_4153Координатор проекту Маріан Токар висловив судження з приводу вразливості та соціально-психологічного дискомфорту етноспільнот Закарпаття й підвів підсумки майже річної діяльності проектної команди. Зокрема, говорилося про фінальну стадію підготовки продуктів проекту, презентація яких відбуватиметься у червні. Насамперед мова йшла про навчально-методичний посібник, який уперше подає педагогам рекомендації та сценарії практичних занять, вправ, ігор для шкільної і студентської молоді максимально адаптовані до умов поліетнічного середовища Закарпаття, а також про документальний відеофільм, тематичні плакати.

То ж, невдовзі освітньо-виховний простір краю поповниться актуальним і потрібним для сучасного розвитку багатонаціонального соціуму продуктом, який черговий раз доводить, що Закарпаття – мирний і толерантний регіон!.

Інфоклуб «Політична Просвіта»

З історії політичної думки Закарпаття: радикальний націоналізм Степана Росохи та Івана Рогача

Політичні погляди провідних діячів Карпатської України представляла й група молодих радикалів-націоналістів. До них відносять Степана Росоху, Івана Рогача та ін., які виховувалися на традиціях українського націоналізму й виступали опонентами поміркованим представникам старшого покоління регіонального політикуму (А.Волошин, брати Бращайки та ін.). Продовження

Гуцульська родина з Богдана на фото ХІХ століття

_МолдавчукПід час перегляду старих фотографій родинного архіву до рук потрапила стара унікальна фотографія. Надрукована вона на дуже тонкому папері, пожовклому від часу.

Стан фотографії поганий, адже вік її немалий. Це фото належить до одного з перших, коли в Європі в ХІХ столітті почали робити фотографічні знімки. Продовження

ЛІТО-2017: «ПОЛІТ» НОРМАЛЬНИЙ. Просвітницько-пізнавальний сайт “заКарпатія” з любов”ю до рідного краю…

печатка_1Влітку наш просвітницько-пізнавальний сайт «заКарпатія» отримав нове дихання завдяки читачам і дописувачам. Найголовніше, що ми й надалі розраховуємо на щирих поціновувачів історії та культури Закарпаття, суміжних з ним регіонів, а також усієї України.
Продовження

Uzhhorod. Lenin, goodbay…

0001У 1991 році одна з центральних площ Ужгорода з радістю прощалася з пам”ятником Леніну. Він простояв тут з 1974 року. Рішення про демонтаж тоді прийняла Ужгородська міська рада. Це була перша хвиля “Ленінопаду” в Україні…

У пошуках своєї України…

17203190_1853188901629716_1696061806383609900_n20-те століття для українських земель було надзвичайно складним у контексті їх державотворення. Після розпаду Австро-Угорської та Російської монархій, до складу яких входили українські етнічні території, розпочалися пошуки шляхів реалізації політико-державної організації українського суспільства. Продовження

З історії «Просвіти» в селі Оноківці поблизу Ужгорода

Onokovcy_gerbУ 1990-х роках науковою інтелігенцією Закарпаття зроблено значний крок з відновлення й висвітлення історичного минулого регіону. Чільне місце у цьому процесі посідає період входження Срібної Землі до складу Чехословацької республіки (1919 – 1939 рр.).

Зокрема, з кожним роком відкриваються все нові й нові сторінки історії української культурно-освітньої громадської організації «Просвіти», яка мала свої осередки по всій території Закарпаття. Це важливо тепер, особливо напередодні 100-річчя від часу заснування товариства. На інтернет-сайтах, у періодичній пресі, в щорічних «Календарях «Просвіти», в наукових збірниках чи окремими книжками з’являються історичні нариси про діяльність сільських читалень, про їхніх керівників та рядових членів, про роль осередку в житті місцевих громад тощо. Але, незважаючи на це, конкретна діяльність багатьох осередків є маловідомою, і такі сторінки історії чекають своїх дослідників, очікують на поширення серед широкої публіки. Однією із таких є сторінка історії села Оноківці поблизу Ужгорода. Продовження

Добровільні пожежні дружини в історії Закарпаття

Історія пожежної справи в міжвоєнному Закарпатті 1920-30-х років є чудовим прикладом самоорганізації місцевих громад і однією із цікавих сторінок минулого, коли регіон під назвою Підкарпатська Русь входив до складу Чехословацької республіки… Фото із домашнього архіву Маріана Токаря

Пожежник

Закарпатська гілка роду Бачинських

герб БачинськихРодинне дерево Бачинських на Закарпатті починають «будувати» з греко-католицького священика Івана Бачинського, який служив у селі Райфайловці (нині територія Словаччини, округ Вранов над Топлем Пряшівського краю) — мого 7 раз прадіда (9 покоління). Він народився в Бачині в 70-х роках XVII століття (1666 рік). З дружиною Пелагеєю вони мали дочку та п’ятьох синів, четверо з яких були духовними особами, а саме Василь – (1695 – ?) мій 7 раз прадід, Степан (1694 – 1739) – батько марамороського вікарія Андрея Бачинського (1719 – 1759), Данило (1707 – 1775), Сімеон (1693 – 1726) та Федор (1693 – 1775) – батько єпископа Андрея Бачинського.  Продовження

  • Сторінка 1 з 6
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • >