Архів теґу: Карпатська Україна

Вибори до сойму-парламенту Карпатської України: думки з приводу справедливості та інсинуацій…

вибСьогодні минає 80-та річниця виборів до сойму Карпатської України – першого в історії Закарпаття регіонального парламенту. Ще на початку 1920 років чехословацька влада обіцяла запровадити його як інституцію демократичного управління й автономний законодавчий орган. Однак обіцянка виявилася справжньою маніпуляцією тогочасних владних мужів, інструментом популізму в руках багатьох чехословацьких і місцевих політиків та політичних сил. Виправити цю історичну помилку Прага погодилася вже у період, коли її державний організм переживав не найкращі часи – внутрішня державно-суспільна криза і зовнішньополітичні загрозливі для національної безпеки обставини. День голосування було обрано автономним урядом на підставі конституційного закону чехословацького парламенту від 22 листопада 1938 року, за яким воно мало відбутись протягом п’яти наступних місяців.  Продовження

Етнодемографічна структура населення Підкарпатської Русі (Карпатської України)

250px000-Subcarpathia_Carpatho-Ukraine_uk.svgНапередодні відзначення 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України акцентуємо увагу на етнічній складовій та її динаміці у 1930-х роках на Підкарпатській Русі та у Карпатській Україні…

За результатами перепису населення на грудень 1930 року в Підкарпатській Русі проживало 725 357 чол. Відповідно до номенклатури чехословацького перепису, серед них було: 450 925 громадян «руської та малоруської (української) національності» (62,2 %), 115 805 угорців (16 %), 95 008 євреїв (13 %), 34 511 чехів і словаків (4,8 %), 13 804 німців (1,9 %), 12 777 румунів (1,7 %), 1 442 ромів (0,2 %), 610 поляків, 193 сербів і хорватів та 282 представники інших етнічних груп (Мигович І. І., Макара М. П. Закарпатський соціум: етнологічний аспект. Ужгород: Патент, 2000. С.5). Продовження

Український чин Закарпаття під час угорської окупації та становлення радянського тоталітарного режиму (1939 – 1945)

zavantazhenniaДана публікація була підготовлена мною ще у 2013 році. Але, на мій погляд, вона не втратила своєї актуальності і тому вирішив опублікувати її спочатку на сайті “Закарпаття онлайн”, а тепер на прохання колеги дав згоду й “заКарпатії”. Однак, наперед мушу дати попереднє коротке пояснення до змісту статті.

Спочатку хочу зорієнтувати читача в деяких аспектах даної публікації. Насамперед, проінформувати про те, що дана публікація готувалася як передмова до планованого другого перевидання книжки: «Український чин Закарпаття. Архівні матеріали, документи, дослідження, спомини». До мене звернулися з відповідною пропозицією написання передмови. На мою електронну пошту були вислані всі необхідні матеріали, які я проштудіював, прочитав уважно ще раз перше видання і відповідно написав дану передмову, яку відіслав замовникам.  Однак, далі після активізації суспільно-політичних процесів в Україні восени 2013 року (Майдан, російська інтервенція в Криму і на Донбасі) з невідомих мені причин проект перевидання книжки був відкладений, ініціатива згасла. Продовження

Витоки політичної думки на Закарпатті: історичні передумови та регіональна особливість

Герб_ЗакПолітичну думку Закарпаття та її еволюцію слід розглядати крізь призму перипетій суспільно-політичного розвитку кінця ХІХ – початку ХХ століття. Адже лише у цей час розпочався ефективний політичний розвиток регіону. Логічність розуміння сказаного слід шукати в можливостях і перспективах закарпатських українців впливати на перебіг політичних подій, вирішувати важливі політичні завдання на власний розсуд.  Продовження

Психологічний портрет Майкла Вінча та аналіз його книги «Одноденна держава»: іноземець про Карпатську Україну

кпНаша стаття написана на основі книги Майкла Вінча «Одноденна держава» за редакцією Леся Белея. Інформація не перевірялась фактами з інших джерел, тому висновки про автора можуть бути не точними. Це лише спроба побачити особистість Майкла Вінча крізь призму аналізу написаної ним праці. В книзі він описував себе, свої переживання та враження, поведінку. Це все піддається аналізу й відкриває нам очі на фрагмент його життя як журналіста з 1 січня до 15 березня 1939 року, які хронологічно збіглися із державотворчими процесами в Закарпатті, тоді – Карпатській Україні. Отож, ми пропонуємо вам подивитись на книгу з іншого, психологічного, боку. Продовження

У пошуках правди про смерть Августина Волошина (до 70-річчя відходу у вічність Президента Карпатської України)

Avgust-7Про останні місяці життя Президента Карпатської України Августина Волошина у Лефортівській в’язниці та його смерть у Бутирській лікарні в період допитів слідчими військової контррозвідки “Смерш” у липні 1945 року написано чимало. Я був причетний до архівного пошуку та забезпечення можливості широкому колу української та світової громадськості й особисто ознайомився у 1989 році з оригіналом його слідчої справи.

Продовження

Українська романістика другої половини ХХ століття про Карпатську Україну

У національно-визвольних змаганнях на Закарпатті історія виокремлює труди і дні Карпатської України (жовтень 1938 – березень 1939). Правда, радянські історіографи давали цим подіям негативну оцінку. Свідчення очевидців тих трагічних подій вперше були зібрані в збірнику “Карпатська Україна в боротьбі” (Відень, 1939), де, крім спогадів Степана Росохи, Юліяна Химинця, Івана Рогача, Олега Кандиби, Миколи Чирського, О.Вівчар у статті “Ліс шумить” опублікував почуті на Закарпатті пісні та перекази про мужніх захисників Срібної Землі. Оперативно на ці події відгукувалися поети в екзилі – Зореслав, Іван Ірлявський, Василь Гренджа-Донський.

Продовження

«Урядники для народа, а не народ для урядників!»: одне з перших інтерв’ю прем’єра Карпатської України Августина Волошина

У світлі останніх подій в сучасній Україні актуальним видається інтерв’ю редактора “Нової Свободи” 75-тирічної давності, яке опубліковане в названій карпато-українській урядовій газеті 30 жовтня 1938 року. Називається воно «Розмова з паном премєром Августином Волошином». Гасла, виголошені головою уряду Карпатської України / Підкарпатської Русі Августином Волошином у ньому, слугують виявом морального й чесного принципу державотворення, розуміння пріоритетних його завдань.

Продовження

Чи була «КАРПАТСЬКА СІЧ» народною самообороною? Факти проти фальсифікацій!

s419x0-news-1369174914Історія Закарпаття насичена знаковими подіями і відображена в долі цього регіону. Цей факт неможливо заперечити. Тема Карпатської України і Карпатської Січі також є і буде однією з яскравих сторінок у життєписі місцевого населення. Цей факт неможливо переоцінити. Його визнають у науковому світі попри скептицизм антиукраїнства. Спроби фальсифікувати минуле все ж наштовхуються на просте нерозуміння, або ж небажання визнавати природний плин історичних подій. Проблема дискусії, на наше переконання, лежить виключно у політичній площині, а конкретніше – у політиканстві. У дні святкування 75-ої річниці Карпатської Січі варто черговий раз наголосити на відповідності фактів історичному визнанню подій. То чи логічним було розбудовувати Карпатську Січ як формування збройних сил?

Продовження

Ювілеї 2014 року – символи Закарпаття

кпПрийдешній 2014 рік буде насичений чималими подіями, які мають знакове відношення до історичної спадщини в Закарпатті. І важливо не те, як і на якому рівні в регіоні відзначатимуться ці події. Важливіше понад усе наше ставлення до минулого, адже воно є символізованим віддзеркалення подій і явищ у майбутньому. А гідність щирого патрота-закарпатця, впевнений, не дасть бодай знаковим історичним фактам канути у забуття!

Продовження

  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • >