Архів теґу: Оксана Ферков

Великі Геївці: історія ужанського села від початків до радянської окупації

19987411_1992494210982291_1108584805_nСучасний стан вітчизняної історіографії вимагає окрім розширенням предметних полів регіональної історії, зосередження уваги на невеликі соціуми і малопомітні на перший погляд персонажі [1]. До такого предметного поля можна віднести історію окремо взятого села. Продовження

До питання про заснування єзуїтської колегії в Гуменному

Будинок гімназії у Гуменному

Будинок гімназії у Гуменному

У Центрально-Східній Європі ще з кінця XVI – початку XVIІ століття діяли колегії та заклади вищого типу, серед них славетна Острозька колегія (1576 р.), Києво-Могилянська колегія (1632 р.), Львівська колегія (1661 р.) та ін. Вони дали початок майбутнім вищим навчальним закладам – університетам. Існували колегії і по цю сторону Карпатських гір і серед них заснована графом Дєрдєм ІІІ Другетом – Гуменянська єзуїтська колегія, яка у 1640 році перенесена до Ужгорода. Хоча колегія у Гуменному діяла в складних умовах і була не численною, але дала поштовх поширенню освіти і культури у північно-східній окраїнній території Угорщини. Із перенесенням закладу до Ужгорода колегія, а згодом гімназія стала освітнім та науковим осередком.

Продовження

Т. Легоцький про духовне життя русинів-українців Закарпаття

Ім’я Тиводара Легоцького (1830 – 1915) пов’язане з ґрунтовними дослідженнями минулого нашого рідного краю з найдавніших часів до середини ХІХ ст. Він відомий, насамперед, як автор фундаментальної трьохтомної праці “Монографія Березької жупи” (1881 – 1882 рр.). Його відносять до представників угорської ліберальної історіографії, хоча і не був професійним істориком. Народився Тиводар Легоцький 5 жовтня 1830 року у селі Фунжіне, поблизу сучасного міста Рієки у Хорватії, в сім’ї словацьких переселенців.

Продовження

Проблеми заселення історичного Закарпаття у спадщині Антонія Годинки

220px-АнтонійГодинка загруженноеHodynkaНаприкінці ХІХ – початку ХХ ст. у середовищі провідних науковців Угорщини виділяється постать Антонія Годинки (1864 – 1946). Його спадщина стала надбанням не лише угорської історичної науки, але й історіографії Закарпаття. Сучасники називали його одним з “наймудріших представників офіційної історіографії…”. Історична концепція А. Годинки радянською наукою оцінювалася неоднозначно, а праці довгий час зберігалися у спецфондах. І тільки у 1990-х роках учені привернули увагу на них, як на цінні джерела.

Продовження

Рід Другетів та їх діяльність у добу Анжу

ris_1Ім’я «Другети» для широкого загалу асоціюється із періодом розквіту Ужанської жупи. У різних виданнях науково-популярного та туристично-інформаційного характеру згадують перших і останніх представників роду, окремі події пов’язані із діяльністю того чи іншого Другета, втім практично відсутні узагальнюючі дослідження щодо місця і ролі дворянського роду Другетів в історії середньовічної і ранньомодерної Угорщини.

Продовження