Архів теґу: Олексій Філіппов

Болгарський період у закарпатському середньовіччі

Півтора століття землі сучасного Закарпаття входили до складу Болгарської держави.

Продовження

Про походження назви міста Мукачево

Ні мýка, ні мукá

1919-05-19Мункачово-Губернатор Руської КраиниНе одне десятиліття вчителі загальноосвітніх шкіл пояснювали юним мукачівським учням, що назва їхнього рідного міста – Мукáчево – походить від слів «мýка» (наголос на першому складі) або «мукá» (наголос на другому складі). Такі науково-методичні рекомендації готували для шкільних педагогів більш досвідчені колеги – професори наших вузів. Закарпатські науковці, у свою чергу, запозичили ці «фантастичні казки» від їхніх попередників – чеських і словацьких етнографів, які під час польових досліджень у 20 – 30-х роках ХХ століття записували народні розповіді від пересічних місцевих селян.

Продовження

Мукачевская реальная гимназия

1920Мункач-Головная гимназия1910Мукачевская гимназия на нынешнем месте была создана еще в конце ХIХ века, задолго до начала Первой мировой войны 1914 – 1918 годах, когда город Мукачево относился к Венгерскому королевству, входившему в состав дуалистической Австро-Венгерской империи. Тогда гимназия называлась по-венгерски Magyar király állami főgymnásium (Венгерская королевская государственная главная гимназия).

Продовження

Білі хорвати в Ужгород не заходили: «біла пляма» історії, яку знають у Європі

0620horvatyУ 60  – 80-х роках ХХ століття, використовуючи певні археологічні дослідження та окремі літописні повідомлення, українські історики науково обґрунтували для тодішньої радянської влади передумови входження Закарпаття під політичну зверхність Київської Русі у другій половині Х століття, що дало їм згодом підстави для подальшого впровадження терміну «історичне Закарпаття».

Продовження

Фальшива грамота князя Корятовича

011-Грамота Кориаовича-1360Про князя Федора (?-1414, за дослідженням Йосипа Кобаля – 1415) (Федір Корятович у світлі нових джерел // Карпатика. – Вип. 32. – Ужгород, 2005. – С. 104-105), четвертого сина Коріата, одного з онуків великого князя Литовського Гедиміна (Левко Войтович. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. – Київ, 1992. – С. 169-171), закарпатськими істориками і краєзнавцями у ХХ столітті створено чимало міфів та легенд. Одним із них є надмірне перебільшення важливості ролі Федора Корятовича у перетворенні Мукачева в значний центр господарського, культурного і політичного життя Закарпаття (Григорій Павленко. Історія Мукачева. – Ужгород, 1998. – С. 44-48). „І ось у 1394 році на Закарпаття з Литовсько-Руської держави прибув відомий подільський (слов’янський, руський, закарпатський – на вибір) князь Федір Корятович, який зробив багато корисного для культурного (господарського, політичного – на вибір) збагачення нашого народу. У XIV столітті він побудував на горі палац з рицарським залом і церквою (вежу, замок, монастир – на вибір), а його нащадки продовжили їх вдосконалювати”. Таку інформацію може знайти сьогодні читач, що цікавиться історією Мукачева. Хоча ані замок, ані монастир до складу міста тоді не входили.

Продовження

Князь Федір Корятович мав герб угорського короля

010-Литов-герб Корятовича-гравюраОдним із відомих зображень Федора Корятовича, князя Подолії, довгий час вважалася фігура закутого у лати вершника зі щитом у лівій руці і довгим дволезим мечем – у правій. Та нарешті, наприкінці 2003 року, закарпатська історіографія визнала, що ця гравюра належить художнику Яношу Біндеру (1735 -1811) і не є прижиттєвим портретом володаря Мукачівського замку, а лише зображенням герба Великого князівства Литовського. Князь Федір ( ? – 1414), син Коріата і онук Гедиміна, використовував його на власній печатці ще на початку XV століття (Йосип Кобаль // „Срібна Земля – Фест”, №50(403) від 18-24 грудня 2003 року). А про те, хто цей вершник і яким чином він стосується до Корятовича, розповідь піде нижче.

Продовження

Питання створення прапора Підкарпатської Русі

2008-prapor Pod RusiЗакарпатська область останньою серед адміністративно-територіальних одиниць України отримала свій обласний прапор. Але мало хто знає, що питання його створення піднімалося ще з 20-х років ХХ століття, коли край під назвою Підкарпатська Русь увійшов до складу новоутвореної Чехословацької республіки.

Продовження

Під плащем Святого Мартіна. Олексій Філіппов

Св.МартінІсторія геральдики Закарпаття для більшості українських науковців є справжньою «terra incognita». Дослідження є четвертим із числа тих, що пояснюють змістовні й тематичні харатеристики територіальних гербів Закарпаття. Воно здійснено на основі документальних матеріалів Державного архіву Закарпатської області (ДАЗО – Україна) і Угорщини, а також досліджень польських і угорських істориків. Видання знайомить з невідомими сторінками геральдичної історії, минулого Мукачева та розриває таємницю – чому і як місто Мукачево поєднало свою долю з іменем Святого Мартіна.

Переглянути

Збірник публікацій по геральдиці 1994-2010 років. Олексій Філіппов

HeraldykaІсторія геральдики Закарпаття для більшості українських науковців є справжньою «terra incognita». Вона докорінно відрізняється від методики створення полкових і сотенних печаток Запорізької Січі, від міських гербів лівобережної України, розроблених Геральдичною канцелярією і Герольдмейстерською конторою Російської імперії. Для того, щоб краще зрозуміти особливості закарпатської територіальної геральдики, треба вивчати середньовічну європейську історію і знати геральдичні традиції Угорщини і Польщі, Чехії і Німеччини, Австрії і Трансільванії. Пропонований збірник є п’ятою книжкою із серії тих, що пояснюють змістовну й тематичну складову територіальних гербів Закарпаття. Він здійснений на основі документальних матеріалів Державного архіву Закарпатської області (ДАЗО – Україна), українських істориків і авторських досліджень.

Переглянути

Таємниця герба Підкарпатської Русі

2006-gerb Pod RusiІсторія геральдики Закарпаття для більшості українських науковців є справжньою „terra incognita”. Вона докорінно відрізняється від методики створення полкових і сотенних печаток Запорізької Січі, від міських гербів Лівобережної України, розроблених Геральдичною канцелярією і Герольдмейстерською конторою Російської імперії. Для того, щоб краще зрозуміти особливості закарпатської територіальної геральдики, треба вивчати середньовічну європейську історію і знати геральдичні традиції Угорщини і Польщі, Чехії і Німеччини, Австрії і Трансільванії. Дане дослідження є першим з числа тих, що пояснюють територіальні герби Закарпаття. Воно здійснено на основі документальних матеріалів Державного центрального архіву в Празі (SÚA – Чехія) та Державного архіву Закарпатської області (ДАЗО – Україна).

Продовження

  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • >