Архів теґу: Педагогічні товариства

Громадські організації Закарпаття як прояв громадянського суспільства в міжвоєнній Чехословаччині

Отримавши можливість демократичного розвитку суспільства після входження до складу Чехословаччини, місцеве населення Закарпаття почало створювати різноманітні політичні партії та громадські організації, які б виступали гарантами їхніх політичних, громадських, господарських, культурних та інших прав та свобод. Якщо політичні організації знаходилися під впливом урядових та антиурядових настроїв, що впливало на можливість маніпулювання громадською думкою під час виборчих процесів, то формат неполітичного спектру громадських організацій повною мірою був забезпечений вільним доступом до самозбереження громадських, культурно-національних та професійних інтересів, що гарантувалося конституційними засадами від 1920 року. Відтак, характер мережі громадських організацій практично не мав правових обмежень.

Продовження

Умови створення й діяльності педагогічних товариств міжвоєнного Закарпаття

В умовах сьогодення, коли українська історико-педагогічна наука веде плідні пошуки щодо відтворення справжньої історії національної освіти й виховання, актуальності набуває дослідження проблем інтеграції педагогічного загалу, зокрема професійне об’єднання у товариства, де акумулювалась педагогічна думка, розроблялися напрямки розвитку шкільництва в Закарпатті. Демократичний розвиток Чехословацької республіки (1919 – 1939) дав можливість на практиці реалізувати політичний та національно-культурний плюралізм, легалізував діяльність чисельних громадських організацій, у тому числі й фахових.

Продовження

Роль релігійних діячів у роботі педагогічних товариств Закарпаття

Так склалося історично, що духовенство завжди відігравало значну, а то й акумулюючу роль у розвитку різних сфер суспільного життя Закарпаття. Особливо це стосувалося початку ХХ століття, коли священики, натхненні прикладом крайового будителя-просвітника ХІХ століття Олександра Духновича, із почуттям обов’язку залучилися до культурно-освітньої роботи.

Продовження

Вплив педагогічних товариств Закарпаття на становлення системи фахової періодики

Актуальність дослідження формулюється проблемним зв’язком між організацією педагогічної діяльності та її багатогранністю. Проблема фахової періодики є однією із складових професійної роботи педагогів і актуальною для сучасного розуміння цілеспрямованості державної політики в галузі освіти. Її зміст і професійна спрямованість сприяють чіткому виконанню завдань, що постають у контексті невідкладних заходів реформування освіти. А отже варто наголосити, що формування системи (мережі) педагогічної преси є одним із найефективніших складових інтеграції галузевих фахівців, до якої залучені як функціонери, так і педагоги різних ланок освіти.

Продовження

Проблеми сімейного виховання у періодиці Закарпаття на початку ХХ століття

Сімейне виховання є визнаною першоосновою еволюції виховних цінностей. Адже сім’я виступає першим і найважливішим чинником виховання молодої генерації. Саме цей соціальний інститут перебуває в центрі значних соціально-політичних і культурно-духовних перетворень у суспільстві, які безпосередньо формують цілісну систему впливу на виховання молоді. Історичний досвід доводить, що кожна нація чи народність, зважаючи на регіональні умови свого розвитку, визначали й утверджували власні традиційні, звичаєві, обрядові особливості, що накопичувалися у форматі історичної пам’яті.

Продовження

Суспільно-політичні та соціокультурні передумови виникнення і діяльності педагогічних товариств у Закарпатті

Значний вплив на можливість професійного групування педагогічного загалу в межах фахових громадських організацій в Закарпатті мали суспільно-політичні та соціокультурні чинники. Аналіз суспільного розвитку краю в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття формує чітку картину передумов, які сприяли цьому. Складовими такого бачення виступають соціально-політичні обставини, умови загального освітнього рівня місцевого населення, можливостей тогочасної культурно-освітньої інтелігенції впливати на еволюцію освітньо-виховного простору, просвітництва в цілому. Як доводить історія, ключовий момент у генезисі створення перших культурно-просвітніх організацій в Закарпатті полягав у ролі вчителів та духовенства у цьому процесі.

Продовження