Архів теґу: Просвіта

Громадські організації Закарпаття як прояв громадянського суспільства в міжвоєнній Чехословаччині

Отримавши можливість демократичного розвитку суспільства після входження до складу Чехословаччини, місцеве населення Закарпаття почало створювати різноманітні політичні партії та громадські організації, які б виступали гарантами їхніх політичних, громадських, господарських, культурних та інших прав та свобод. Якщо політичні організації знаходилися під впливом урядових та антиурядових настроїв, що впливало на можливість маніпулювання громадською думкою під час виборчих процесів, то формат неполітичного спектру громадських організацій повною мірою був забезпечений вільним доступом до самозбереження громадських, культурно-національних та професійних інтересів, що гарантувалося конституційними засадами від 1920 року. Відтак, характер мережі громадських організацій практично не мав правових обмежень.

Продовження

Спортивна публіцистика в закарпатській пресі 1920 – 30-х років

sport1920 – 1930-ті роки в історії Закарпаття позначені вагомими змінами в суспільно-політичному й культурно-національному житті. Ці зміни знаходили своє відображення й у місцевій пресі. Як слушно зауважував І. Добош, “після приєднання Закарпаття до Чехословаччини у 1919 р. і до окупації краю Угорщиною в 1938 – 1939 рр. періодика тут зросла і кількісно, і якісно”. О. Мишанич у свою чергу стверджував, що навіть за приблизними підрахунками в закарпатському краї за 20 років згаданого періоду виходило близько 80 газет і журналів українською, російською, угорською і чеською мовами, у той час як за радянської влади в 1950 – 1980-х років в області видавали тільки 3 обласні, 12 районних газет і жодного журналу.

Продовження

Син Срібної Землі (до 90-річчя народження д-ра Йосипа Данка)

12 серпня виповниться 90 років від дня народження українського вченого, бібліографа, правника, громадського, культурного, політичного діяча і благодійника Йосипа Данка, який останні 58 років живе і трудиться у США, а на нинішній день є одним з останніх могіканів – закарпатців на американському континенті. Продовження

Роль релігійних діячів у роботі педагогічних товариств Закарпаття

Так склалося історично, що духовенство завжди відігравало значну, а то й акумулюючу роль у розвитку різних сфер суспільного життя Закарпаття. Особливо це стосувалося початку ХХ століття, коли священики, натхненні прикладом крайового будителя-просвітника ХІХ століття Олександра Духновича, із почуттям обов’язку залучилися до культурно-освітньої роботи.

Продовження

Часопис “Учитель”

Учитель-№-1---3-(1926-р

Педагогічний періодичний журнал «Учитель» виходив у світ на Закарпатті впродовж 1920  – 1938 років. Друкувався і розповсюджувався під егідою Шкільного відділу Цивільної управи Підкарпатської Русі. Отримував державне фінансування. З 1927 року час від часу виходив крім української (руської), ще й чеською та угорською мовами.

Видавці та редактори: І. Панькевич, С. Бочек, Й. Пешина, Ю. Ревай та ін.

 Учитель № 1 – 3 (1926 р.)

В память Александра Духновича. 1803 – 1923 / №8 серії “КР”

В-память-Александра-Духновича-1

Серійне видання брошур на просвітницьку тематику було ініційоване редакцією ужгородської газети «Русин» у 1923 році (за сприяння віце-губернатора Підкарпатської Русі Петера Еренфельда). У редакції працювали Ф. Тихий, В. Гренджа-Донський, А. Штефан, А. Ворон, М. Качанюк.

Книжечка «В пам’ять Александра Духновича. 1803 – 1923» вийшла в Ужгороді у 1923 році як №8 серії «Книжки «Русина». У змісті: статті про будителя та його авторські твори. Редагував видання Франциск Тихій (Франтішек Тихий).

Переглянути

Документи. Закарпаття в боротьбі за незалежність України

0001Представляємо Вашій увазі документальні свідчення участі закарпатців у процесі боротьби за незалежність України. Розділ містить документи громадських організацій, окремих активістів, договори, угоди, листівки, плакати, ілюстрації, які доводять чітку громадянську позицію жителів регіону щодо державно-національного вибору на зламі 1980 – 1990-х років.

Закликаємо Вас підтримати нашу акцію і зберегти для нащадків документальні свідчення про роль закарпатців у державотворчих процесах! 

Продовження

«Мовна карта» як особливість національної політики: історичний приклад Закарпаття

„Хіба має народ щось дорожче за мову своїх батьків? У мові народу відбивається все його мислення, його традиція, історія, релігія, це основа життя народу, його душа і серце. Відібрати в народу мову означає довіку позбавити його щастя…” – писав Йоган Готфрід Гердер. Мова завжди була визначальною рисою нації. В ній поєднувалися духовні, ментальні особливості нації, вона показувала і рівень технічного розвитку (технічні терміни).

Продовження

Роль „Просвіти” у становленні професійного театру на Закарпатті

„Просвіта” відіграла визначну роль у відродженні та розвитку української культури на Закарпатті в міжвоєнний період. Товариство від початку свого заснування вело боротьбу з негативними наслідками угорського панування. Для цього видавалися українські книжки та газети, поширювалася українська література, засновувалися хорові колективи, створювалися музей та бібліотеки. Проте особлива роль у процесі культурного відродження належала театру. Продовження

У боротьбі за незалежність України

 Передумови відстоювання державності

Кінець 1980-х – початок 1990-х років став рубіжним чинником у визначенні українців як політичної нації. Хвиля лібералізації суспільно-політичних відносин, демократичні перетворення громадського життя сприяли трансформації національної свідомості, пошуку істини, свободи, людських цінностей, збереженню історичних пам’яток, відродженню культурної спадщини. В умовах монопартійної системи групування громадян за спільними інтересами здійснювалося через створення неформаль­них громадських організацій, товариств і спілок. Продовження

  • Сторінка 1 з 3
  • 1
  • 2
  • 3
  • >