Архів теґу: Підкарпатська Русь

Етнодемографічна структура населення Підкарпатської Русі (Карпатської України)

250px000-Subcarpathia_Carpatho-Ukraine_uk.svgНапередодні відзначення 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України акцентуємо увагу на етнічній складовій та її динаміці у 1930-х роках на Підкарпатській Русі та у Карпатській Україні…

За результатами перепису населення на грудень 1930 року в Підкарпатській Русі проживало 725 357 чол. Відповідно до номенклатури чехословацького перепису, серед них було: 450 925 громадян «руської та малоруської (української) національності» (62,2 %), 115 805 угорців (16 %), 95 008 євреїв (13 %), 34 511 чехів і словаків (4,8 %), 13 804 німців (1,9 %), 12 777 румунів (1,7 %), 1 442 ромів (0,2 %), 610 поляків, 193 сербів і хорватів та 282 представники інших етнічних груп (Мигович І. І., Макара М. П. Закарпатський соціум: етнологічний аспект. Ужгород: Патент, 2000. С.5). Продовження

Витоки політичної думки на Закарпатті: історичні передумови та регіональна особливість

Герб_ЗакПолітичну думку Закарпаття та її еволюцію слід розглядати крізь призму перипетій суспільно-політичного розвитку кінця ХІХ – початку ХХ століття. Адже лише у цей час розпочався ефективний політичний розвиток регіону. Логічність розуміння сказаного слід шукати в можливостях і перспективах закарпатських українців впливати на перебіг політичних подій, вирішувати важливі політичні завдання на власний розсуд.  Продовження

«Урядники для народа, а не народ для урядників!»: одне з перших інтерв’ю прем’єра Карпатської України Августина Волошина

У світлі останніх подій в сучасній Україні актуальним видається інтерв’ю редактора “Нової Свободи” 75-тирічної давності, яке опубліковане в названій карпато-українській урядовій газеті 30 жовтня 1938 року. Називається воно «Розмова з паном премєром Августином Волошином». Гасла, виголошені головою уряду Карпатської України / Підкарпатської Русі Августином Волошином у ньому, слугують виявом морального й чесного принципу державотворення, розуміння пріоритетних його завдань.

Продовження

Ювілеї 2014 року – символи Закарпаття

кпПрийдешній 2014 рік буде насичений чималими подіями, які мають знакове відношення до історичної спадщини в Закарпатті. І важливо не те, як і на якому рівні в регіоні відзначатимуться ці події. Важливіше понад усе наше ставлення до минулого, адже воно є символізованим віддзеркалення подій і явищ у майбутньому. А гідність щирого патрота-закарпатця, впевнений, не дасть бодай знаковим історичним фактам канути у забуття!

Продовження

Партійна преса міжвоєнного Закарпаття як засіб виховання політичної культури

Свобода

Газета “Свобода” – друкований орган Християнсько-Народної Партії

Розглядаючи політичну культуру як сукупність індивідуальних позицій та орієнтацій учасників політичної системи, реалізацію політичних знань, зразків поведінки соціального суб’єкта в історично визначеній системі політичних відносин і політичній діяльності, слід виходити з того, що виховання молоді позбавлене обмеженого впливу соціумного простору, а отже вимагає комплексного розуміння суспільно-політичної дійсності. Адже саме через політичну культуру формується у людини єдність соціальних і політичних знань, орієнтації, норми та способи її політичної поведінки. Уявляючи політичну культуру складним суспільно-політичним утворенням, необхідно враховувати пізнавальний, емоційно-психологічний, етично-оціночний та поведінковий елементи її структури. Завдяки цьому виховання політичної культури складає цілісну систему знань, уявлень, цінностей і відносин, що функціонували й відтворювалися в процесі зміни поколінь.

Продовження

Роль релігійних діячів у роботі педагогічних товариств Закарпаття

Так склалося історично, що духовенство завжди відігравало значну, а то й акумулюючу роль у розвитку різних сфер суспільного життя Закарпаття. Особливо це стосувалося початку ХХ століття, коли священики, натхненні прикладом крайового будителя-просвітника ХІХ століття Олександра Духновича, із почуттям обов’язку залучилися до культурно-освітньої роботи.

Продовження

Перші партійні кроки закарпатців у світлі мемуаристики

Августин Штефан, міністр культів, шкільництва і народної освіти Карпатської України.

Мемуарна література, в якій знайшло своє відображення партійне життя міжвоєнного Закарпаття, є досить скромною. Її авторами були переважно безпосередні свідки тогочасних суспільно-політичних подій. У своїх працях вони висловлювали власні судження та описували ті чи інші факти з суб’єктивної точки зору, подекуди відходячи від об’єктивності. Основний акцент авторами робився на загальних проблемах тогочасної суспільної життєдіяльності.

Продовження

«Мовна карта» як особливість національної політики: історичний приклад Закарпаття

„Хіба має народ щось дорожче за мову своїх батьків? У мові народу відбивається все його мислення, його традиція, історія, релігія, це основа життя народу, його душа і серце. Відібрати в народу мову означає довіку позбавити його щастя…” – писав Йоган Готфрід Гердер. Мова завжди була визначальною рисою нації. В ній поєднувалися духовні, ментальні особливості нації, вона показувала і рівень технічного розвитку (технічні терміни).

Продовження

Умови політизації закарпатців на фоні змінності політичних режимів ХХ століття

Проблемам політичного розвитку суспільства останнім часом приділяється значна увага. Особливого значення вони набувають у процесі вивчення політичної історії, що несе в собі необхідність уникнення стереотипних помилок, закладених вимушеним тоталітарно-адміністративним тиском на наукову сферу, нівелюванням політико-партійної заангажованості, підняттям на високий рівень питання боротьби українців за статус політичної нації тощо. Важливу увагу у цьому відношенні приділяється останнім часом, зокрема регіональній політичній історії. Продовження

Доля Закарпаття на Мюнхенській конференції та переговорах у Комарно

Наприкінці 30-х років у Центральній Європі виникла гостра міжнародна криза. Нацистська Німеччина та фашистська Італія готувалися до нового поділу світу. Над Європою нависла небезпека виникнення Другої світової війни. У складному становищі опинилася Чехословаччина, до складу якої входило історичне Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь. З другої половини 30-х років відбувався прискорений процес мілітаризації Угорщини, у сферу інтересів якої входив і цей карпатський регіон. Продовження

  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • >