Архів теґу: Marian Tokar

БОРОТЬБІ З ДЕЗІНФОРМАЦІЄЮ ЩОДО ЕТНІЧНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ ТА АНТИСЕМІТИЗМУ – ОСОБЛИВА УВАГА: ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ

4329 липня в Ужгороді за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні відбулася презентація проекту, який спрямований на протидію дезінформації щодо етнічної дискримінації та антисемітизму в Закарпатті. Продовження

“Карпатія” і “Ліра” привітали з Днем незалежності України

14137866_1752512901697317_1346108841_n 14138452_1753406008274673_1280940267_nЗ ініціативи Агенції досліджень «Карпатія» та Поліграфцентру «Ліра» в Ужгороді побачив світ яскравий книжковий подарунок до ювілейного Дня незалежності України.

Науково-популярний нарис закарпатських учених «Закарпаття в незалежній Україні: 1991 – 2016» пропонує знайомство з цікавими сторінками регіонального життя за останню чверть століття.
У колективній праці висвітлюються ключові моменти суспільно-політичного, соціально-економічного, культурно-освітнього, релігійно-духовного розвитку Закарпатського регіону (області) впродовж 25 років незалежності України. Акцентується увага на участі закарпатців у боротьбі за незалежність Української держави, регіональній специфіці територіального розвитку, громадсько-політичному житті, демографічних та етнічних чинниках, розвитку туризму й спорту тощо.
Авторський колектив великоформатного видання (Михайло Басараб, Руслан Жиленко, Михайло Зан, Віктор Кічера, Юрій Остапець, Ганна Попович, Володимир Тарасюк, Маріан Токар, Сергій Федака, Василь Химинець, Федір Шандор) намагався не тільки проілюструвати хроніку подій, але й вказати на здобутки, проблеми і перспективи регіонального розвитку в окремих сферах.
Видання презентоване для широкої читацької аудиторії, а також є і своєрідною візитівкою, яка може формувати уявлення гостей про сучасне Закарпаття.

Інфоклуб «Політична Просвіта»

Політична біографія Закарпатського регіону

emblema2colorПроблемам регіонального політичного розвитку українського суспільства останнім часом приділяється значна увага. Особливого значення вони набувають у процесі вивчення політичної історії, що несе в собі необхідність уникнення стереотипних помилок, закладених вимушеним тоталітарно-адміністративним тиском на наукову сферу, нівелюванням політико-партійної ангажованості, підняттям на високий рівень питання боротьби українців за статус політичної нації тощо. Важливу увагу у цьому відношенні приділяється останнім часом, зокрема регіональній політичній історії, що розглядається як один із складових елементів політичної регіоналістики.

Продовження

Закарпатський липень 25 років тому: під знаком народження Народного Руху України

ruhНародний Рух України за перебудову – громадсько-політична організація, виникнення якої стало реакцією свідомих українців на гальмівні процеси радянської влади в другій половині 1980-х років. Зміст її діяльності полягав у прискоренні розвитку демократичних суспільно-політичних процесів того часу. Участь у ньому брали представники різних професій, соціальних груп, релігійних конфесій, політичних уподобань і навіть національностей. Хоча в кожному регіоні України формування Народного Руху України мало свої особливості, їх об’єднувала спільна мета – створення епіцентру українського національного відродження, згуртування українського народу з метою боротьби за незалежну державу Україна.

Продовження

Маріан Токар: «У політиці треба давати шанс людям нового покоління, нового типу мислення»

OLYMPUS DIGITAL CAMERAНа 23-му році незалежності в України почали нахабно відбирати частину її території. Загальна картина, ясна річ, є невтішною і тривожною, загрожує серйозними наслідками для суверенітету держави і життя її громадян. Попри те, що «штормить» поки що Крим і Схід України, осторонь подій не залишаються і західні регіони. Найважливіше питання сьогодні – як далеко зайде Росія у своїх імперських амбіціях та як її зупинити? Чимало роздумів викликають дії нової влади, реакція світу на українську ситуацію, а також підготовка до майбутніх президентських виборів в умовах кризової ситуації й практично воєнного стану. Тож про революційні події, можливості та реалії нашої держави, а також перспективи найзахіднішого регіону – у розмові з Маріаном Токарем, директором Науково-дослідного інституту політичної регіоналістики, кандидатом історичних наук, професором.

Продовження

Історичні особливості становлення політичної еліти Закарпаття (перша чверть ХХ століття). Віктор Петрецький

вавилонУ праці досліджується процес становлення та формування політичної еліти Закарпаття у першій чверті ХХ століття. Однією із важливих проблем краю була відсутність власної політичної еліти і харизматичних лідерів. З часом її роль взяла на себе інтелігенція. Акцентується увага на тому, що суспільно-політичний рух у Закарпатті не був однорідним. У ньому формувалися течії і напрями, що відбивали інтереси та ідеологію різних суспільнополітичних груп.
Видання розраховане на широке коло читачів, фахівців, державних службовців, краєзнавців.

Переглянути

Перша жінка-політик Закарпаття

IrenaOmeljan-1-21

Ірина та Омелян Невицькі

У політичній історії Закарпаття свій яскравий слід залишила чимала кількість громадсько-політичних, культурно-освітніх та релігійно-духовних діячів. Серед них були партійні та державно-політичні активісти різних рівнів. Більшість із них були вихідцями із Закарпаття, інші – саме в цьому регіоні проявили свої професійні та громадсько-організаторські здібності. Але значна перевага в їх кількості належала представникам чоловічої статі. І хоча дана ситуація загалом вписувалася в тогочасні стереотипи та тенденції чоловічої переваги в здійсненні важливих суспільно-політичних функцій, варто наголосити, що в Закарпатті, а саме у період існування Підкарпатської Русі в складі демократичної Чехословаччини, з’явилася передвісниця жіночої емансипації в політиці, яка на рівні з чоловіками вголос заявила про національну, політичну та партійну позиції й стала виразником рівноправного поступу місцевих жителів незалежно від статі у своїх громадсько-політичних поглядах. Мова йде про Ірину Невицьку – відому культурно-просвітню та громадсько-політичну діячку Закарпаття та Східної Словаччини міжвоєнного періоду. І якщо її просвітницька активність була відомою весь час, то факт її участі у партійних баталіях та політичних дискусіях певною мірою знаходився у тіні.

Продовження

Майдан як нагадування про традиційне, людське

0005_fit_content_widthДля людини звичного європейського складу розуму та рівня свідомості дивним видається спротив частини українського суспільства тим змінам, які публічно вигукнув на цілий світ Майдан кінця 2013 року. Що ж він усім нам нагадав, а можливо комусь і вперше відкрив? Про те, що неможна красти й брехати, що слід бути чесним і людяним, що необхідно цінувати віру, правду і свободу, оберігати національне добро, бути патріотом власної держави, дбати про майбутнє своїх дітей і близьких! Що ж тут є зайвим? Що ж із цього переліку непотрібно іншим націям і державам?

Якщо названі речі є важливими для нормальної та цивілізованої людини сучасного світу, то невже ми, українці, а тим більше закарпатці – жителі найзахіднішого регіону України, який історично був, є і буде європейським, повинні ще якось інакше реагувати на генетичний виклик свого існування? То як Я, як одна людина з мільйону українського соціуму сприймаю зміст даного конфлікту?

Продовження

Чергове видання НДІ політичної регіоналістики

Науково-дослідний інститут політичної регіоналістики в Ужгороді видав чергову монографію із серії «Studia Regionalistica». Автором праці «Cоціалізація дітей трудових мігрантів Закарпаття» є Вікторія Рюль, доцент кафедри соціології і соціальної роботи факультету суспільних наук УжНУ.

Продовження

Як політизувалися закарпатські німці наприкінці 1930-х

Німецька національна меншина не відносилася у ХХ столітті до найчисельніших у краї. Її представляли перш за все колоністи, які з різних причин переселялися сюди упродовж кількох століть. Після Першої світової війни німецьке населення аби-якої політичної активності не проявляло. Демократичні умови новоствореної Чехо¬словацької держави поставили їх у рівноправні для всіх національних меншин конституційні рамки, що у свою чергу мало б сприяти активізації громадсько-політичного життя німців краю. Проте вони не скористалися наданим правом і не взяли за приклад, скажімо, угорців та євреїв, які відразу ж створили власну систему політичних організацій.

Продовження

  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • >